В ангелів немає тіла, отже немає зовнішніх чуттів. Вони не бачать і не чують, не можуть кричати, знизувати плечима, писати гасла на плакатах.
Біблія розповідає християнам і юдям про існування безтілесних істот, чистих духів — посланців Бога, ангелів. Віру в їхню присутність ми також можемо знайти в інших релігіях. Мусульмани, наприклад, вірять у джинів, які живуть у паралельному світі.
В античні часи та в Середньовіччі ангелів називали «інтелектом» і вважали частиною природи. Їхню діяльність пов’язували з рухом небесних тіл. Отже, не дивно, що не лише теологи, а й філософи аналізували життя ангелів. Одним із цікавих питань було те, як ангели спілкуються. Це докладно описав св.Тома Аквінський.
Ангели як частина природи?
З сучасного погляду, саме сприйняття ангелів як істот того ж роду, що й тварини та рослини, здається незрозумілим. Однак протягом століть вони були такою природною частиною всесвіту для багатьох людей різних культур, що ті не зрозуміли б нашої позиції. Було сформульовано навіть непрямі докази їхнього існування.
Один із таких доказів зазначав, що без ангелів ієрархія у світі була би неповною: адже є Бог, істота суто духовна, розумна й досконала; людина, обмежена духовно-матеріальним буттям, розумної природи; але між ними має бути ще один щабель — розумних істот, суто духовних, але обмежених. Саме ними є ангели, які виконують роль посередників між світами Творця і створіння.
Як пізнати життя ангелів?
Детальний аналіз життя ангелів для сучасників, навіть для віруючих людей, часто нездоланний. Зрештою, ми знаємо про них з Об’явлення, але це дає нам небагато інформації про їхню природу. Однак давні мислителі формулювали висновки про ангелів на іншій підставі: виходячи з переконання, що ангел — істота безтілесна й розумна, вони замислювалися над питанням, як він може функціонувати.
Сучасною мовою можна сказати, що вони проводили своєрідний інтелектуальний експеримент, ставлячи собі запитання: «А що було б, якби ми не мали тіла? Як би ми тоді жили, пізнавали світ і одні одних?» Увесь процес був тим простіший, що в філософії завжди були течії, які вважали людину виключно духом. В античності так думав Платон, а в нові часи — Картезій. У ХХ ст. французький філософ Жак Марітен визнав, що такий погляд — ставлення до людей як до ангелів — це помилка ангелізму.
Спілкування ангелів
Спершу треба запитати, чи ангели взагалі спілкуються між собою. Але якщо ми визнаємо, що обмін думками — це риса всіх розумних істот, то навряд чи могло би бути інакше. Безумовно, це здатність, яка відрізняє нас від тварин і рослин. Якщо ангели як суто духовні істоти досконаліші за нас, то не можуть бути її позбавлені.
З людиною все дуже просто: ми маємо чуттєво-духовну природу, а наш інтелект базується на даних чуттєвого пізнання. Саме наші органи чуття дають нам інформацію про інших людей; саме завдяки чуттєвим, зовнішнім знакам — таким як звуки, жести, написане слово — ми контактуємо з ними. В ангелів немає тіла, а отже — немає і зовнішніх відчуттів. Вони не бачать, не чують, не можуть кричати, знизувати плечима, писати гасла на плакатах.
Ми схильні вважати все це вадами, але насправді то ми маємо здаватися суто духовним істотам недосконалими! Зрештою, наявність тіла змушує нас контактувати з іншими людьми за певним посередництвом — слів, жестів тощо. Оскільки ангели не мають тіла, то можуть (змушені?) контактувати між собою безпосередньо. Вони просто скеровують свою думку до іншого ангела, а той сприймає її у своєму розумі. Їм не потрібна допомога мови, слів, міміки обличчя, жестів, інтонації. Вони передають те, що хочуть передати, без прикрас та емоцій (як істоти духовні, вони теж їх не мають).
Ми можемо сприйняти ці роздуми св.Томи Аквінського за чисті домисли. Але навіть для людей, які відкидають духовну реальність, спостереження за ними може бути захопливим. Розум, який займається цими питаннями, підноситься до висот своїх здібностей. А для тих, хто вірить в ангелів, це спосіб ближче пізнати наших нематеріальних ближніх.
фінансово.
Щиро дякуємо!
