Соціальна доктрина Церкви та Цілі сталого розвитку — що спільного? У четвер, 15 квітня 2021р., відбувся перший міждисциплінарний захід у межах проєкту «14-й Екуменічний соціальний тиждень».
Цьогоріч він присвячений темі сталого розвитку. Онлайн-дискусія «Як соціальне вчення Церкви зміцнює сталий розвиток?» зібрала в Zoom релігійних експертів різних конфесій, а також представників громадського сектору. Ініціював захід Інститут екуменічних студій Українського католицького університету.
Доповідачами виступили д-р Зіновій Свереда, доктор соціальної економіки, та о. д-р. Олег Кіндій, доцент кафедри богослов’я, директор ГО «Центр екобогослов’я та сталого розвитку». Модерував захід Тарас Дзюбанський, директор Інституту релігії та суспільства УКУ.
Привітав учасників президент Інституту екуменічних студій о. д-р. Іван Дацько:
— У 2020 році ми провели 13 Екуменічний соціальний тиждень на тему: «Почути крик Землі: інтегральна екологія в дії». Сьогодні міжнародний Форум є продовженням обговорення і дискусії цих питань. Тож нехай Святий Дух освітлює наші думки й уми.
«Важлива засада: вимагати від себе якнайбільше, а від ближнього якнайменше. Направду, коли всі люди на землі так житимуть, то справді настане неначе рай на землі. Без воєн, без загарбництва, без суперництва», — переконаний о.Іван.
Доповідач о. д-р. Олег Кіндій зосередив увагу на джерелах та головних принципах соціального вчення Церкви і наголосив на важливості принципу субсидіарності:
— Католицьке соціальне вчення довіряє людині. Людина внизу — найближча до проблеми та найкращий експерт для її вирішення. Якщо ж їй не вдається, лише тоді варто звернутися до вищої ланки».
Він також розповів про реальні приклади співдії людей у малих громадах.
Д-р Зіновій Свереда говорив про кризу суспільної відповідальності та реформу мислення людей:
— Важливо, щоб була особистість, яка не піддається під умови історії, а сама формує історію… Коли ми говоримо про сталий розвиток, то, з одного боку, це передання правди та істини, а з іншого — правильне планування з покоління в покоління.
«Без етики та моральних цінностей побудувати й розвинути себе, родину, громаду неможливо», — впевнений доповідач. Він також представив три прості приклади, як відбувалося національне відродження міжвоєнного періоду.
Під час дискусії доповідачі та учасники активно обговорювали питання, з чого варто розпочати Церквам різних конфесій напрацьовувати спільну соціальну концепцію, щоб відповісти на виклики суспільства; як Церква сприяє сьогодні екологічній свідомості людини; чи може бути соціальне вчення Церква мовою, якою можна було би говорити з секулярним суспільством та чи була реакція Католицької Церкви на цілі сталого розвитку ООН; що з учення Церкви не сприймається в секулярних колах; як семінаристи дізнаються про соціальну доктрину Церкви. Також дискутували, звідки має йти ініціатива: «знизу» від мирян чи згори від «єпископа».
Насамкінець доповідачі дали кілька порад українцям як діяти, щоби зміни й трансформації настали:
1.Вчитися і не боятися. Приглядатися до своїх зацікавлень, але не стояти на місці.
2.Бути частиною кількох громадських, парафіяльних організацій. Бути небайдужою людиною на місці.
3.Вірити. Бо коли людина вірить — у неї вогонь у серці, мотивація.
4.Не боятися бути самим собою, стати господарем своїх талантів, банкрутувати…
5.Забути про зону комфорту і шукати солідарності, яка є рішенням усіх викликів і питань, які є перед нами.
Подія відбулася у партнерстві із Фондом Конрада Аденауера в Україні та за підтримки Відділу громадського партнерства Львівської міської ради.
фінансово.
Щиро дякуємо!
