Пунктик про «виходження зі сфери комфорту» має багато проявів. Нібито поза нею лежить щастя, розвиток і те, що цінне.
А що як це радше культ переламування себе, гонитви за тим, що екстремальне, і шукання міри своїх досягнень далеко поза собою?
Багатьом людям слоган про полишення сфери комфорту додає не так життєвих успіхів, як стресу, почуття провини і ще більшої нездатності осягнути мрію.
Що таке комфорт?
Це відчуття безпеки і благополуччя. Ґрунт під ногами. Без почуття, що піді мною — земля, на якій мені ніщо не загрожує, і мови нема про сягання по щось нове.
Сфера комфорту — це місце, де ми перезаряджаємо акумулятори. Де ми можемо розслабитися і перебуваємо в контакті з власним тілом. За деякими даними, людині потрібно проводити в комфорті аж 40% доби, тобто майже 10 годин. Окрім сну, це також означає час протягом дня, коли ми зазнаємо психофізіологічного благополуччя і стану релаксації.
Цьому сприяє уважність, завдяки якій ми не мусимо робити для себе чогось такого «великого» і дорогого, як поїздки до спа, купання в шоколаді або харчування ікрою в ресторані. Можна з’їсти розсольник, відчуваючи його запах і смак (що в часи пандемії є неабиякою розкішшю!). Можемо ходити босоніж по траві чи вдома по підлозі. Танцювати або співати. Лежати в гамаку чи на карематі. Можемо обніматися з дітьми, скакати з ними на батуті або гратися в лоскотунчика. Бо ця сфера повертає нам те, що дитяче.
Це діти вчаться контакту з життям, яке не складається з прагматичної діяльності, невпинному вирішенні справ і виробленні норм. Діти таляпаються в болоті й цілком цим захоплені — бо їхні думки не біжать ні до вчорашніх трудів, ні до сьогоднішніх клопотів, а занурюються в поточний досвід. Їм не обов’язково їхати в Дісней-парк, щоби почутися щасливими. Коли вони скачуть на дивані — вони найщасливіші у світі. Й коли бачать, як повзе жучок.
Список комфорту
Ми можемо створити свої списки того, з чого складається наша сфера комфорту. Там можуть опинитися навіть найдрібніші справи: улюблена музика, запах, колір, текстура. Ці дві години (з 10 потрібних мінус теоретичних 8 для сну) можемо розбити протягом дня на вісім чвертей години, або і ще менші «порції». З часом ми зрештою побачимо, що коли подружимося з нашою зоною комфорту — вона почне розширюватися. І ми, може — вперше в житті, зготуємо суп, відчуваючи радість і розслабленість. Так, як впущена до кухні дитина, яка радіє, що картопельку нарізала.
Сфера комфорту мені асоціюється з ситуацією немовляти у материнському лоні, коли воно ще перебуває в теплі, нагодоване, чує «у своєму світі» биття серця когось близького. І настає така мить, коли вже стільки набув у комфорті, що просто зроджується час для якоїсь нової дійсності. Подібно як коли ми почуємося нагодованими (дослівно й переносно) та в безпеці, то готові розвиватися. Бо коли ми настрашені тим, що попереду, то — як казала Агнеса Штайн, співтворець концепції сфер — ми зовсім не в комфорті, ми просто заморожені. А заморозка це стан, що якнайменше сприяє життю, в якому ми шукаємо насамперед підтримки, щоб осягнути почуття безпеки, ясність мислення і сили до діяльності.
Комфорт — кого на це стане?
Можна сказати: «Ну, але реалії життя такі, що в кого буде 40% дня на комфорт, коли ми такі завантажені?» Я би сказала так, як колись Мати Тереза з Калькутти говорила своїм сестрам про адорацію Пресвятих Дарів: що більше вони заклопотані допомогою вбогим, то більше вони цієї допомоги потребують. Якщо у вас немає часу на комфорт для себе — ви потребуватимете більше часу для купи справ. Для боротьби з наслідками безсоння, для реабілітації та боротьби з хворобами, для зцілення стосунків, попсованих через напруженість і роздратування. А під кінець ви, може, дійдете до розуміння, що випалена людина неспроможна бути справною.
Що більше в нашому житті викликів — то більше ми потребуємо безпеки, благополуччя, заряджання батарей і спільного буття в ніжності.
Переклад CREDO за: Малґожата Рибак, Aleteia