Постулатор справи Марії від св.Йосифа не вірив, що тіло черниці збереглося нетлінним, і звелів черницям «викинути все це з голови». Однак на нього чекала велика несподіванка.
Вранці 19 січня 1994р. в каплиці чернечого дому Непорочного Зачаття, який провадять у Маракаї (Венесуела) сестри августинки-реколетки від Серця Ісуса, сталася непересічна подія. Того дня перед очима черниць, єпископа Маракая, священників, лікарів, науковців та працівників, що брали участь в ексгумації останків Матері Марії від св.Йосифа, постало вражаюче видовище: тіло венесуельської черниці збереглося нетлінним.
Явище нетлінності полягає в тому, що «тіло померлого не зазнає посмертного розкладу, хоч не було забальзамоване ані законсервоване якимось іншим способом», — пише Марія Ґарсія де Флері в брошурці, присвяченій Матері Марії від св.Йосифа.
В Церкві вважається, що це результат Божого втручання. У Венесуелі в такому стані знайшли перше тіло блаженної.
«Дівчинка Христа»
Її звари Лаура Евангеліста Альварадо Кардозо. Вона народилася в Чороні, штат Арагуа, 25 квітня 1875 оку. Сповнена прагнення присвятити життя Богу, вона з дуже молодих років віддала «своє дівоцтво» Небесному Отцю, безкорисливо служачи Церкві серед найбільш потребуючих.
Її називали «дівчинкою Христа», бо вона входила до парафіяльного храму зі своїм молитовником, із розарієм у руках і хрестом на грудях. На вулицях та в осередках медичної допомоги вона виконувала справи милосердя щодо всіх, які цього потребували.
Дитинство і молодість Лаури Евангелісти проминули у Венесуелі, яка зазнавала численних потрясінь. Країна переживала наслідки громадянських війн кінця ХІХ — початку ХХ століть. Повсюди панували хвороби, бідність і брак засобів для існування.
І немовби цього ще було мало — чернечі згромадження, і чоловічі, й жіночі, були вигнані з Венесуели. Внаслідок рішення президента Антоніо Гусмана Бланко семінарії було закрито. Якщо хтось хотів у Церкві жити богопосвяченим життям, мусив виїхати за кордон. Церква перебувала у вкрай тяжкій ситуації.
Був рік 1892. Лаура хотіла повністю присвятити себе Богу в споглядальному ордені, однак ситуація цьому не сприяла. Про її прагнення довідався о.Хусто Вісенте Лопес Авеледо, який тоді був настоятелем у Маракаї. Прагнення дівчини здійснилося через заснований чим отцем волонтаріат служіння хворим, який швидко перетворився у шпиталь св.Йосифа.
Марія від св.Йосифа
11 лютого 1901 року, разом із групою молодих жінок, Лаура Евангеліста розпочала новий етап свого життя. Під духовним керівництвом о.Лопеса Авеледо, який впровадив жінок у чернече життя, вони прийняли назву «Сестер Убогих Святого Августина».
Відтоді вони носили габіт св.Рити Кашійської як вираження вдячності за рішуче затвердження згромадження. Це згромадження будувалося на уставі св.Августина, Вчителя Церкви. Його завданням було служіння вбогим і покинутим: дітям, сиротам, людям похилого віку та хворим.
Лаура Альварадо Кардозо бере ім’я Марії від св.Йосифа. Це рішення потім повторили всі сестри засновниці. Так вони віддали пошану св.Йосифу, Опікуну Дитятка Ісуса, покровителю парафії Маракая та лікарні, в якій зродилося їхнє покликання і рішення повністю присвятити себе Богу.
Ексгумація першої венесуельської блаженної
Після інтенсивного життя, сповненого найшляхетніших діл милосердя і надзвичайної любові до Євхаристії, Марія від св.Йосифа померла 2 квітня 1967 року. Як це називається релігійною мовою — «в ореолі святості». Через два дні її поховали в каплиці Непорочного Зачаття, в домі згромадження у Маракаї. Там вона спочивала 27 років — аж до ексгумації.
Хоча дерев’яна труна постраждала від вологості місця поховання, то тіло тієї, що стала 7 травня 1995 року першою блаженною родом із Венесуели, залишилось нетлінним, а органи — у повній наявності.
Так це описала нинішня віцепостулаторка канонізаційного процесу с.Граселія Моліна ARCJ у надісланих до редакції Алетеї коротких словах, що були отримані завдяки посередництву дослідника й історика релігії Рейнальдо Браво, уродженця Арагуа.
Свідки ексгумації
Цитуючи акти ексгумації, с.Граселія згадує присутність єпископа Маракая Хосе Енрікеса, о.Ромуальдо Родріго OAR, постулатора справи в Римі, матері Лідії Діас Рекес, Генеральної настоятельки августинок-реколеток від Серця Ісуса, с.Ділії Барріос, віцепостулаторки беатифікаційного та канонізаційного процесу Матері Марії від св.Йосифа, і губернатора Арагуа, Карлоса Табланте.
«Коли вони відкривають гробницю, видно, що підлога мокра, а дерев’яна труна потріскалася. Коли витягають труну, з неї відпадають якісь шматки деревини. Потім її кладуть у залі за каплицею, де знімають решту деревини. Вочевидь усе відбувається під присягою», — описує с.Граселія.
«Також і бронзова частина труни поржавіла із плином часу, а коли її відкрили — виявилося, що тіло Матері Марії від св.Йосифа повністю збереглося», — свідчить сестра. «Було видно не зачеплене псуттям її вбрання і габіт», — додає вона. Далі пояснює, що на тілі Матері Марії було чимало часток землі й деревини, які поступово вичистили. Вбрання, в якому її поховали, треба було хімічно змити за допомогою формальдегіду, і так зробили.
Лілії були ще зелені
Неймовірні моменти цієї ексгумації пов’язані з відкриттям не зів’ялих квітів і збереженого дерев’яного хреста, які їй вклали в руки і склали на грудях. «Лілії зберегли свою зелень», і навіть «листочки аспарагуса стирчали», — розповідає с.Граселія, цитуючи акти, зібрані с.Ділією.
На обличчі та кінцівках блаженної виявлено сліди початку процесу муміфікації, натомість на тілі — процесу омилення. «На тілі немає присутності рідин. Воно немовби сухе, але має всі внутрішні органи: печінку, легені, головний мозок. Тобто має все, з чого складається людське тіло», — пише сестра.
І додає, що зберігся також дерев’яний хрест, із яким Мати Марія була похована. Нині він разом із тілом знаходиться у санктуарії в Маракаї, що присвячений цій блаженній. «Вочевидь після ексгумації неможливо було відразу виставити [тіло] для публічного культу, бо воно потребувало консервації».
Пророцтво про тіло
Сестра Ділія пояснила, що збереженість тіла «була одним із пророцтв», які бачила Мати Марія від св.Йосифа. «Вона сказала, що її не з’їдять хробаки», — розповіла віцепостулаторка. Однак вона також визнала, що постулатор справи в Римі, о.Ромуальдо Родрігес, перед ексгумацією в це не вірив. «Викиньте це все з голови, не всі святі — нетлінні», — казав він.
На превеликий подив августинця, Мати Марія від св.Йосифа була вбережена від зіпсуття тіла, зі збереженими в дуже доброму стані всіма внутрішніми органами. «Доктор Енріке Апонте Вілорія, який проводив ексгумацію, підтвердив, що це справді було тіло Матері Марії від св.Йосифа, а також пізніше провів консервацію тіла», — повідомляє с.Граселія.
Іншим дивним епізодом, що стався під час ексгумації, був відрив шматка цементу. Він упав на руку блаженної і зламав фалангу на одному пальці. «З цього пальця взяли фрагмент, щоби зробити реліквію першого ступеню».
Провівши обстеження і радіографію, тілу зробили макіяж, щоб уберегти його від впливу середовища. Палець також реконструювали.
«У Євхаристії мій скарб, і там моє серце»
Перша венесуельська блаженна відзначалася любов’ю до Ісуса Євхаристійного. Її життя можна коротко викласти в одному реченні: «У Євхаристії мій скарб, і там також моє серце». Ці слова заново стали дійсністю, коли постала потреба іншої реліквії з її тіла, відмінної від фаланги пальця. І коли треба було піддати тіло наступному процесові консервації.
«Від 3 по 18 листопада 2014р. в присутності нового постулатора, Самсона Сіллорікеса OAR, було знову відкрито саркофаг. Цього разу приготували новий, кришталевий, і забралися до поновної консервації тіла. Над роботами наглядав судовий лікар, доктор Луїс Перес, який запевнив, що так законсервоване тіло протримається довгі роки».
Сестра Граселія повідомила: «За згодою Рима, вийняли її серце і перенесли його до каплиці Вічної адорації, яку ми маємо в місті Лос Текес (Міранда), у Генеральному домі нашого згромадження. Саме там Пресвяті Дари виставлено протягом 24 годин з огляду на євхаристійне чудо, що сталося в поселенні Бетанія. Серце Матері Марії від св.Йосифа виставлене для вшанування вірним і воно споглядає Ісуса Євхаристійного. Так, як вона цього прагнула за життя і як виражала це у своїх духовних нотатках».
Беатифікація
Беатифікаційний процес Матері Марії розпочався 1978 року. Вже 1982 року сталося зцілення с.Терези Сільви, яку паралізувала тяжка хвороба. За багато років до цього блаженна заповідала їй зцілення. Це чудо 1993 року затвердив папа Йоан Павло ІІ.
1994 року нетлінне тіло блаженної перенесли до кришталевого саркофагу, для вшанування її духовними сестрами та всіма вірними. 7-го травня 1995р. у Ватикані відслужено літургію беатифікації Матері Марії від св.Йосифа.
Переклад CREDO за: Рамон Антоніо Перес, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
