У музейному комплексі Сан Джованні в Катандзаро, Італія, відкрилась виставка «Шагал. Біблія».
170 графічних робіт створив цей художник на замовлення видавця Воллара, щоб переосмислити Біблію в ключі живопису, пише Vatican News.
«Для Марка Шагала Біблія — це не тільки історія створення світу, але й історія творіння, людей. Мойсей, Авраам, Яків, Давид, Йосиф, Саул — усіх цих біблійних героїв митець ніколи не зображав як символів влади або видатних завойовників, величних і солідних. У їхніх образах радше видніє певна грубуватість, скромність, оскільки простота — це ключове слово, яке виражає те, як Шагал сприймав життя, релігію і саме Святе Письмо, що було для нього не прадавніми писаннями, а тим, що мало стосунок до повсякденного життя», — написано у презентації виставки.
Панорамний вид на комплекс Сан Джованні, Катандзаро. Фото: Вікіпедія
170 робіт представлені для огляду в італійському місті Катандзаро. Марк Шагал, всесвітньо відомий живописець, скульптор і гравер, єврей, який народився 1887 року в нинішній Білорусі й помер 1985 року у Франції, створив їх на замовлення видавця і торговця творами мистецтва Воллара. «Після ‘Мертвих душ’ Гоголя і ‘Байок Лафонтена’, приблизно 1931 року, Воллар замовив Шагалу ілюстрації до Біблії, і художник, який за цієї нагоди подався в поїздку до Палестини, був уже добре підготовлений, а також натхнений, — пояснив Доменіко Піраїна, куратор виставки й директор міланського Палаццо Реале. — Біблія з юних літ приваблювала Шагала, і можна стверджувати, що біблейська тема проходить через усе його житті — як особисте, так і мистецьке. Він не обмежився творами, які замовив Воллар, а продовжував звертатися до священного тексту».
Проходячи залами монументального комплексу Сан-Джованні, де розташувалася виставка, ми бачимо роботи Шагала, які оповідають про біблійні події через галерею образів патріархів, пророків, царів, цариць, наречених і пастухів. Серед фантастичних історій особливо вирізняється серія малюнків «Біблія» — чорно-біла й кольорова, яка відображає прив’язаність автора до тексту, що його він сам визначав як «найбільше джерело поезії всіх часів»; ілюстрації на біблійну тему, опубліковані в 1956 і 1960 роках у художньому журналі «Verve» (заснований 1937 року Е.Теріадом); літографії на тему «Історія Виходу»: в них — перипетії єврейського народу, який утікав із єгипетського рабства в Обіцяну землю, стають алегорією переслідувань, яких зазнали євреї після вторгнення нацистів у Францію в роки Другої світової війни.
«До цих трьох розділів, що присвячені мистецькому представленню біблійної теми, — продовжує Піраїна, — додається четвертий, який стосується юдаїзму в Калабрії, де було знайдено руїни другої за давністю синагоги на Заході, після синагоги в Остії. З цього виникла ідея долучити до цієї частини виставки твори двох сучасних калабрійських художників. Це Макс Марра, який присвятив трагедії гетто шерег своїх робіт, сповнених алюзій до трагедії євреїв, расових переслідувань та Голокосту, і Антонію Пуджа Венеціано, представлений інсталяцією з керамічних ваз, прикрашених давніми і священними символами Менори [юдейського ритуального семисвічника], Зірки Давида і Шофара [ритуального музичного інструменту, виготовленого з рогу, найчастіше баранячого]. Нарешті, спеціально для виставки нам вдалось отримати з бібліотеки Реджіо ді Калабрія анастатичну копію [спеціальний метод розм’якшення фарби] першого Коментаря до П’ятикнижжя (1475), оригінал якого зберігається в Палатинській бібліотеці Парми. Панно, відео та фільми доповнюють історію єврейської присутності в Калабрії, на землі, яка завжди була місцем зустрічі різних культур».
«Адам і Єва, вигнані з раю», «Давид, що грає на арфі», «Яків полишає свою країну та сім’ю, щоб іти в Єгипет», «Танок Маріам»: від твору до твору немовби луною розноситься голос Шагала залами музею. Так, ніби митець звертається до відвідувачів зі своїми знаменитими словами: «Вже в ранньому дитинстві я був зачарований Біблією. Вона завжди здавалася мені, і сьогодні надалі здається, найбільшою поезією всіх часів. Віддавна я малюю її відображення в житті й мистецтві. Біблія подібна до природи, і цю таємницю я намагаюся передати». Те, що Шагал передає через різноманітні персонажі Старого Завіту, з якими він тісно спілкується завдяки мистецтву, теж є посланням любові й братерства, і добре поєднується з його почуттям ностальгії від утрати своїх коренів.
«Марк Шагал, людина з трьома самоідентифікаціями (російською, французькою і єврейською), що злилися воєдино у його мистецтві, найбільше вражає своєю радістю. Шагал, якого переслідували не лише через його походження, але й за те, що він був художником, передає, попри все, надію: це щось фундаментальне, особливо сьогодні, коли ми так потребуємо людяності», — додає Доменіко Піраїна.
Крім того, знаменним є факт, що після періодів закриття через пандемії Музейний комплекс поновлює свою діяльність саме з Шагала, «майстра надії». «Зрештою, — підбиває підсумки Піраїна, — ця виставка запрошує всіх, включно з молоддю, відкрити для себе місця Калабрії, де все ще проявляється єврейська присутність, але головним чином — Біблію, яку, навіть якщо не зважаєш на її величезне релігійне значення, потрібно читати у школі, так само як Іліаду й Одіссею, щоби знайти відповіді, — як це зробив Шагал: виходячи з Біблії, він надав життю світла й кольору».
фінансово.
Щиро дякуємо!
