Архіпресвітер базиліки святого Петра Мауро Ґамбетті пішов на поступки для того, щоб розширити можливості священників відправляти ранкові приватні Меси у базиліці. Разом із цим він наголосив, що концелебровані Меси (у співслужінні) повинні залишатися там нормою.
У примітці, опублікованій у вівторок, 22 червня 2021 року, кардинал Ґамбетті визнав, що священникам слід дати можливість відправляти приватні Меси, «якщо користь для вірних не вимагає і не радить іншого». Він написав, що групи з «особливими та законними потребами будуть по можливості отримувати таке право», і що «запити щодо окремих целебрацій також можуть розглядатись в кожному індивідуальному випадку, але без упереджень щодо принципу, згідно якого все має відбуватись в атмосфері зосередження та гідності».
Кардинал Ґамбетті також наголосив, що важливо забезпечити, щоби «винятки не перетворювалися на звичайну практику, спотворюючи наміри та зміст Учительського уряду Церкви».
Заява кардинала знаменує значне послаблення березневої директиви Державного секретаріату, яка викликала значний резонанс серед вірних і священнослужителів, оскільки закликала припинити практику приватних Мес у базиліці святого Петра. Ця директива, яку підписав архієпископ Едґар Пенья Парра, ватиканський заступник Секретаря із загальних питань, заборонила священникам вільно відправляти ранкові Меси біля численних бічних вівтарів базиліки, що раніше було звичною нормою.
Директива набула чинності 22 березня 2021 року. З того часу кількість Мес, відправлених у базиліці священниками, багато хто з яких є працівниками ватиканського апарату, скоротилася з 75 до менш ніж 10 Мес на день. Мало хто зі священників при цьому перейшов натомість до участі у концелеброваних Месах.
Кардинал Ґерхард Мюллер, колишній префект Конгрегації віровчення, назвав директиву «нещадним, авторитарним документом, нав’язаним без попередніх консультацій або синодальності», який «нехтував католицькою духовною традицією священників щодня відправляти Месу». Кардинал Реймонд Берк, колишній префект Найвищого Трибуналу Апостольської Сигнатури, заявив, що це «пряме порушення загальнолюдського церковного закону» і закликав скасувати директиву.
Концелебрація
Кардинал Ґамбетті пояснив, що робить свою заяву, сподіваючись, що вона буде «корисною для розуміння» директиви Державного секретаріату, яка, за його словами, стосується лише «літургійних служб у часовий проміжок між 7 і 9 годинами ранку». Зміни, внесені у рамках цієї директиви, за словами кардинала були натхненні двома основними принципами: «впорядкувати богослужіння з огляду на їхні часові рамки та якість», а також «вітати та впроваджувати особливі та законні побажання вірних, наскільки це можливо».
Він зазначив, що Учительський уряд Церкви «рекомендує співслужіння, наприклад, під час головної Меси у храмі або з нагоди зустрічей священників незалежно від їхнього характеру». Ці зміни, додав кардинал Ґамбетті, дають можливість пригадати конституцію Другого Ватиканського собору про священну літургію «Sacrosanctum Concilium», у якій зазначається, що «літургійні відправи не належать до приватних функцій, а є святкуванням всієї Церкви, яка сама по собі — таїнство єдності». Спираючись на інші церковні документи, він сказав, що «найбільший плід Євхаристії можна отримати від участі у спільному акті, оскільки це краще виражає Таємницю, яку святкують». Кардинал підкреслив, що у концелеброваних Месах не відбувається применшення цінності та плодів євхаристійної Жертви, а навпаки — повне її піднесення. Разом із цим він згадав, що конституція «Sacrosanctum Concilium» та Кодекс канонічного права передбачають право священника вільно відправляти приватну Месу, хоча і не у той самий час, коли у церкві чи ораторії відбувається богослужіння.
Інші критичні зауваження
Ще одна критика директиви Державного секретаріату полягала у тому, що групам паломників дозволялося відправляти приватні Меси лише у гротах під базилікою, тоді як усі ранкові Меси в головному приміщенні базиліки мусили бути концелебровані і відправлятися італійською мовою. Це завдало невиправданого удару по тих паломниках, які не знають італійської.
Кардинал Ґамбетті, який заступив на посаду архіпресвітера незабаром після оприлюднення директиви, звернувся до цього питання, наголосивши на «важливості розуміння літургійної мови» і підкресливши, що «пастирську цінність» Євхаристії для груп паломників згідно з існуючими обрядами Католицької Церкви «не можна недооцінювати». «Базиліка святого Петра характеризується Петровим служінням єдності, милосердя та ортодоксальності віри, і приймає паломників з усього світу», — підкреслив він.
Надзвичайна форма римського обряду
Ще одним важливим елементом заяви кардинала Ґамбетті стали Меси у надзвичайній формі римського обряду (Тридентські Меси). Згідно з директивою Секретаріату, ці Меси, які не передбачають концелебрації, повинні були відправлятися лише у одній невеликій каплиці у гротах Ватикану. Ця зміна, на думку критиків, була порушенням motu proprio Бенедикта XVI «Summorum Pontificum» — документу, виданого у 2007 році, який передбачав вільний доступ до традиційної латинської Літургії.
Незважаючи на те, що кардинал Ґамбетті не уточнив, які саме зміни будуть внесені до практики відправ Мес у надзвичайній формі у базиліці святого Петра, він написав що «потрібно зробити все можливо для того, аби забезпечити побажання вірних та священників, як це передбачає “Summorum Pontificum”.»
На завершення кардинал сказав, що впевнений, «що шлях, яким ми пішли, дозволить кожному священникові та мирянину брати участь у Святій Месі у базиліці святого Петра таким чином, щоб можна було ще більше впорядковувати добро, красу та істину».
Переклад CREDO за: Едвард Пентін, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
