Вітаючи франкомовних прочан наприкінці загальної аудієнції, Папа скерував спеціальну думку до всіх, хто переживає біль з приводу трагічного завершення життя місцевого провінційного настоятеля монфортанців.
«З почуттям великого болю я довідався про вбивство отця Олів’є Мера. Складаю мої співчуття чернечій спільноті монфортанців у Сен-Лоран-сюр-Севр у Вандеї, його родині та всім католикам Франції. Запевняю вас у моєму співчутті та духовній близькості», — цими словами, вітаючи франкомовних учасників загальної аудієнції, яка в середу, 11 серпня 2021 р., відбувалася в залі Павла VI у Ватикані, Папа Франциск прокоментував трагічні події, що трапилися у Франції на початку цього тижня — пише Vatican News.
Мученик милосердної любові
Бездиханне тіло отця Олів’є Мера, провінційного настоятеля згромадження Товариство Марії, члени якого відомі як монфортанці, було знайдене у понеділок, 9 серпня 2021 року. Це сталося за вказівкою руандійського біженця, який сам зізнався у скоєному у відділку жандармерії. Сорокарічний Еммануель Абайсенґа вже перебував під наглядом правоохоронних органів за обвинуваченням у підпалі катедрального собору в Нанті у липні 2020 року. На початку червня його було звільнено з-під варти, й він знайшов притулок при чернечій спільноті, членом якої був отець Олів’є, очікуючи на судовий процес, що мав розпочатися наступного року. За словами адвоката, йдеться про психічно неврівноважену людину.
«Великодушна людина, завжди доступна, обдарована великим почуттям гостинності, зустрічі та самопожертви», — такими словами загиблого співбрата згадує генеральний вікарій згромадження, отець Жан-Шарль Уісмік. Як «жертву своєї великодушності та мученика милосердної любові» отця згадує отця Олів’є місцевий єпископ Франсуа Жаколін. «Це був муж, який посвятив своє життя служінню Богові, служінню всім людям. Його смерть — це трагедія, але, водночас, у світлі віри вона має сенс. Ним є Сам Христос: якщо зерно не помре, залишиться одне, але умерши, приносить щедрий плід. Такі думки зроджуються у мене, — зазначив ієрарх, — коли згадую життя отця Олів’є Мера, який пожертвував себе іншим».
фінансово.
Щиро дякуємо!
