Ватикан

Китай, миряни в Церкві, реформи, Тридентська Меса: перше інтерв’ю Папи Франциска після операції

02 Вересня 2021, 12:22 860

Папа Франциск дав розлоге інтерв’ю для Радіо COPE, мовника Конференції єпископату Іспанії, вперше поділившись інформацією про стан свого здоров’я після операції. В центрі розмови — міжнародна ситуація, моральні питання, реформа Римської курії.

Актуальний стан здоров’я, Афганська криза, діалог із Китаєм, думки про аборти й евтаназію, що стали символами «культури відкинення як непотребу», фінансова прозорість і виклики понтифікату, який, всупереч останнім інсинуаціям у пресі, не завершиться завчасно. «Мені ніколи не спало на думку зрікатися», — сказав Папа Франциск в інтерв’ю для «Radio Cope». Це перше інтерв’ю після хірургічної операції на початку липня, а також перше інтерв’ю для радіо з Іспанії, повідомляє Vatican News.

 

Стан здоров’я після операції

Спілкуючись із журналістом Карлосом Еррерою, Папа Святіший Отець говорив про актуальні питання життя світу та Церкви, не уникаючи відповідей на особисті запитання. Почалося з простого, але дуже важливого в цей період післяопераційної реабілітації: «Як почуваєтеся?» — «Ще живий», — відповів Папа, усміхаючись. Він розповів, що йому «врятував життя» медбрат із медичної служби Ватикану, «чоловік із 30-річним професійним досвідом», який наполіг на операції, хоча були такі, хто радив просто курс антибіотиків. Наполягання медбрата виявилося провидінням, оскільки під час операції виявлено некротичну частину. Але хоч тепер Папа має «на 33 сантиметри менший кишківник», це не заважає йому провадити «повністю нормальне життя». Святіший Отець зізнається, що може все їсти та, вживаючи відповідні ліки, зберегти активний порядок денний, який також включає заплановану на середину вересня Апостольську подорож.

Це вже вдруге молодший медперсонал рятує йому життя, зазначив Франциск. Уперше то була медсестра, 1957 року, вона його врятувала, коли він схопив серйозне запалення легень.

 

Зречення? «Я про це навіть не думав»

У контексті розмови про самопочуття Папа рішуче спростовує інсинуації деяких журналістів щодо можливого зречення з понтифікату. «Мені це ніколи не спадало на думку… Не знаю, звідки вони взяли ідею про те, що я готуюся зрікатися!» Святіший Отець розповів, що про круговерть таких новин дізнався з деяким запізненням. «Тут я читаю лише ранішню римську щоденну газету. Читаю її, бо мені подобається, як вона добирає заголовки, швидко переглядаю — та й усе, не дозволяю втягнути себе. Я не дивлюся телебачення. Звісно, отримую підсумок новин за день, але лише за кілька днів відкрив, що обговорюється моє зречення. Щоразу, коли Папа хворіє, завжди виникає або бриз, або ж ураган конклаву», — пожартував він.

 

Ситуація в Афганістані

Папа поділився думками про ситуацію в Афганістані, який переживає втечу багатьох громадян після приходу до влади талібів, а нещодавно був зранений терористичними замахами. Святіший Отець, не входячи в деталі дипломатичних зусиль Святого Престолу, похвалив працю Державного секретаріату. «Я переконаний, що він допомагає, або принаймні пропонує допомогу», — сказав Франциск, назвавши Державного секретаря, кардинала Пароліна, «найкращим дипломатом, якого я будь-коли зустрічав», що «ніколи не здається, але завжди шукає, є мужем порозуміння». Папа називає «законним» вивід військ США з Афганістану, хоча «зовсім іншим є те, що він відчуває всередині», маючи на увазі те, що «афганський народ залишений на себе самого». Питання в тому, вважає Папа, як саме з’явилося таке рішення. «Як мені здається, — каже він, — не всі варіанти було взято до уваги; не хочу судити, але не всі. Не знаю, чи ще буде якась ревізія цих рішень, але напевно було багато неправди, можливо, з боку нової влади. Говорю про обман, а може, багато наївності; не розумію цього».

«Це складна ситуація, — сказав Франциск. — Я вважаю, що як пастир повинен закликати християн у цей час до особливої молитви. Це правда, ми живемо в часи воєн (…) але це щось особливе, має інше значення. Я постараюся просити про те, про що Церква завжди просить у хвилини найбільших труднощів та криз: більше молитви і посту».

 

Діалог із Китаєм

Що Папа відповідає тим, які наполягають, що не треба було пролонгувати угоду з Китаєм, бо це підриває його моральний авторитет? «Китай — непростий; але я переконаний, що ми не повинні відмовлятися від діалогу», — переконаний Глава Церкви. «Є можливість бути обманутим під час діалогу, можна допуститися помилки тощо, — додав Папа, — але це дорога, якою потрібно йти. Тим, чого досі вдалося досягнути в Китаї, є, принаймні діалог. Деякі речі дещо конкретніші, як от призначення нових єпископів, хоча все йде поволі… Але це також кроки, які можуть бути предметом дискусії».

У цьому контексті Папа зазначив, що орієнтиром для нього є кардинал Аґостіно Казаролі, творець ватиканської «ostpolitik» («східної політики»). Він довго був Державним секретарем під час понтифікату Йоана Павла ІІ, але ще за Йоана ХХІІІ був відповідальним за контакти з країнами Центральної Європи, а досвід, набутий у комуністичних країнах, виклав у книжці «Мучеництво терпеливості». «Це були маленькі кроки, один за одним, щоб будувати мости. Повільно-повільно вдавалося здобути застереження на рівні дипломатичних стосунків, що зрештою дало змогу призначати нових єпископів і піклуватися про вірний Божий люд. Сьогодні ми повинні деякою мірою крок за кроком іти таким самим шляхом діалогу в найконфліктніших ситуаціях», — переконаний Святіший Отець.

 

Виклики понтифікату

«Думаю, що ще багато потрібно зробити, але я нічого не вигадував. Я лише слухаюся того, що було встановлене свого часу», — так Папа підсумовує вісім років понтифікату, нагадуючи: його діяльність ґрунтується на тому, що було погоджене під час зустрічей кардиналів ще перед початком конклаву.

Реформа Римської курії, поступ у прозорості ватиканських фінансів і запобігання випадкам сексуальних зловживань у Церкві — такими є три напрямки інтенсивної праці Святішого Отця. Щодо реформи, то Папа запевняє, що вона рухається належним чином. Цього літа він мав завершити перегляд і підписати нову Апостольську конституцію «Praedicate Evangelium», оприлюднення якої відклалося через хворобу. Але документ, за його словами, майже не міститиме нічого нового порівняно з тим, що бачимо тепер. Відбудеться згрупування деяких дикастеріїв, як от Конгрегації освіти з Папською радою в справах культури, а Папська рада сприяння новій євангелізації приєднається до Конгрегації Євангелізації народів.

Важливим аспектом є боротьба з корупцією у ватиканських фінансах, що включає також посилення правоохоронних і судових органів у Ватикані та їхньої незалежності. Коментуючи судовий процес щодо фінансових оборудок і коштами Державного секретаріату, Папа нагадує: вся справа почалася із заяви людей, працівників Ватикану, які, помітивши негаразди у своїй праці, не побоялися заявити. Не треба боятися правди, «яка іноді може зробити боляче, але робить нас вільними», — зазначив Папа.

«Від щирого серця прагну, щоб він виявився невинуватим. Він був моїм співробітником і багато допомагав мені. Це людина, яку я шаную, а тому бажаю, щоб він вийшов із цієї справи добре», — говорить Папа про кардинала Анджело Беччу, який є фігурантом цього процесу і якого він звільнив від кардинальських прерогатив, що включали судову недоторканість. «Тепер рішення за судом», — додає він.

Святіший Отець похвалив зусилля кардинала Шона О’Меллі та очолюваної ним Папської комісії захисту неповнолітніх, дякуючи за мужність і працю в протидії злочинові педофілії. Далі він звернувся із закликом до уряду — вживати рішучих дій проти дитячої порнографії, що є «серйозною і глобальною проблемою».

 

Культура «одноразового вжитку»

У світлі нещодавно ухвалених в Іспанії законів, що легалізують евтаназію, Папа ствердив: ця практика є ознакою «культури одноразового вжитку», якою пронизані сучасні суспільства. «Хто не є корисним, того викидають як непотріб», — сказав Франциск, вказуючи як на похилих віком та хворих на термінальних стадіях, так і на небажаних дітей, яких убивають ще до народження. І ця «культура відкинення», яку він викриває від початків понтифікату, має серйозний вплив на «демографічну зиму», що вражає країни Заходу. «Те, про що Церква просить, — це допомогти людям померти з гідністю. Вона завжди так чинила», — зауважив Святіший Отець.

Ще одним проявом зловживань є ставлення до створіння. Глава Церкви сподівається, що зможе взяти участь у конференції ООН щодо кліматичних змін (COP26), яка відбуватиметься 1‑12 листопада в Ґлазґо. «Все залежатиме від того, як почуватимуся в цей період. Але насправді то праця над моєю промовою вже триває».

 

Європа як пріоритет

Іспанці, зазначив Папа, мають творити спільну історію як брати, а не як вороги. Треба «втікати від ідеології, бо вона робить неможливим будь-який процес примирення. Ідеології нищать», — сказав Франциск у відповідь на запитання про тенденції до сепаратизму в Каталонії. «Я не знаю, чи Іспанія повністю примирилася зі своєї історією, зокрема історією минулого століття. Якщо ні, то має зробити крок до примирення з власною історією, що не означає відступу від своїх позицій, але початок процесу діалогу і примирення. Національна єдність це захопливе визначення, але вона ніколи не буде оцінена без основоположного примирення народів». Кожний уряд, без огляду на свою політичну орієнтацію, має піклуватися про примирення, підкреслив Папа.

Також Святіший Отець визнав, що хоче поїхати до Сантьяго де Компостела у 2022 році. В червні ц.р. «я обіцяв президентові Галіції, що подумаю над цим. Для мене єдність Європи у цей момент є викликом. Європа або буде вдосконалюватися і покращуватися в Євросоюзі, або розпадеться». Папа підкреслив, що в своїй Апостольських подорожах надає першість малим державам у Європі. Насамперед Албанія, потім Словаччина, а потім «Кіпр, Греція і Мальта».

«Я поїхав до Страсбурга, а не у Францію. В Страсбургу я був з огляду на Євросоюз, — зазначив Папа. — А якщо я поїду до Сантьяго, то я поїду до Сантьяго, а не в Іспанію. Нехай це буде ясне». Паломництво до гробу св. Якова Апостола підкреслило би значення Каміно Сантьяго для Європи та її сутності.

 

Motu proprio «Tratitionis custodes»

Під час розмови не обійшлося без згадки про Апостольський лист motu proprio «Traditionis custodes», що викликав полеміку в консервативних колах. Папа звернув увагу на те, що йдеться про тривалий процес, який передував підписанню цього документа. «Коли Бенедикт XVI уможливив служіння за Месалом Йоана ХХІІІ (що побачив світ перед Месалом Павла VI) для тих, кому не відповідала теперішня літургія, для тих, які мали певну ностальгію, мені це здавалося одним із найгарніших та найлюдяніших душпастирських учинків Бенедикта XVI, який є мужем витонченої людяності», — зазначив Папа Франциск. Застереження почали виникати тоді, коли стало помітним, що крок, зроблений як душпастирська допомога тим, які цього потребували, «перетворився в ідеологію». Саме це змусило «реагувати з чіткими правилами».

 

Інші запитання

Під час інтерв’ю співрозмовники торкнулися також візиту Папи до Дикастерію в справах комунікації, що відбувся 24 травня. Сказані тоді слова дехто сприйняв як докір. Святіший Отець пояснив, що зовсім не це мав на увазі. Йшлося радше про пересторогу запобігти впаданню у функціоналізм. «Думаю, що цій Дикастерій багатонадійний», — сказав він. Дикастерій у справах комунікацій, відзначив Франциск, має найбільший бюджет серед інших відомств Римської курії. Звернувши увагу на те, що його очолює мирянин, Папа висловив сподівання, що незабаром також інші відомства очолюватимуть миряни.

 

Читайте також:
Папа призначив нового керівника дисциплінарної комісії Римської курії. Вперше в історії ним став мирянин

Мирянин призначений на відповідальну посаду у Ватикані

 

Говорячи про синодальний шлях Церкви в Німеччині, Папа нагадав про свій лист від червня 2019 року. Він писав цей лист цілий місяць, але деякі моменти, вказані в тому листі, так і не було взято до уваги.

Щодо міграції, Франциск знову наголосив на чотирьох дієсловах, на яких має ґрунтуватися політика в цій сфері: прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати. Святіший Отець також не уникав відповідей на особисті запитання, такі як стосунки з родиною, улюблена футбольна команда тощо. Папа зізнався, що йому бракує того періоду, коли він у Буенос-Айресі ходив від парафії до парафії. «Мені було би приємно прогулюватися вулицями, але мушу стриматися, бо не зможу зробити й десяти кроків», — каже він.

На завершення розмови Франциск визнав, що не почувається «Папою-Суперменом». Він би хотів, щоб його запам’ятали «таким, який я є, — грішником, що старається робити добро».

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books