Він навернувся 1991 року після того, як подивився фільм «Брат сонце, сестра місяць». «Це було так, ніби Небо розкрилося наді мною, а я розмовляв із Богом віч-на-віч. Під кінець мені хотілося лише плакати. Я не розумів, як можна відмовитися від цього Неба на землі».
Він співає і сам пише релігійну музику. За освітою він музикант і співає в Паризькому григоріанському хорі. Отець Алехандро Тобон — босий кармеліт, який співає, «щоб іще більше людей шалено полюбили Христа».
Отець Алехандро Тобон
Він починав, співаючи колумбійську музику, в чотири роки. Потім у його репертуарі з’явилися латинські фрагменти і навіть твори на кшталт protest song. Навчався в музичній школі свого рідного міста, а потім — у Паризькій консерваторії. І… залишив усе це, щоб бути священником і служити Богу, а взамін отримав від Нього в сто разів більше.
Перший концерт о. Алехандро Тобона відбувся в жовтні 2020 р. в храмі св. Терези від Дитятка Ісуса в Боготі (Колумбія). Другий — наприкінці минулого, 2020 р., на Різдво, в соляній катедрі в Сіпакіра в Колумбії. А третій — віднедавна, 21 серпня 2021 р. — можна слухати в інтернеті у будь-якому місці світу. Цей концерт транслювався з батьківщини о. Алехандро, колоніального міста Вілья де Лейва. Кошти, зібрані на цьому концерті — як і від попередніх виступів, — були призначені на благодійні цілі та на формацію семінаристів Ордену Босих Кармелітів.
Класична музика і Мерседес Соса
Отець Алехандро Тобон народився 1972 р. у місті Медельїні, в Колумбії. Його батьки, як і бабуся, були для нього прикладом живої католицької віри. «Вони були святими, щодня ходили на Святу Месу і молилися Розарій».
Окрім того, вся сім’я дуже любила музику. Сестра Алехандро грала на гітарі, а він змалку співав із нею народні колумбійські твори, такі як бамбуко та пасільйо (жанри пісень у супроводі танців, традиційні в Латинській Америці. — пер.).
Із 14 років Алехандро став відвідувати заняття з читання нот, сольфеджіо та класичної музики в хорі Томаса Луїса де Вікторії. Потім продовжив освіту в Університеті Антіокії, навчаючись співу
«Уперше я відкрився на Бога завдяки класичній музиці й аргентинській співачці Мерседес Соса. З одного боку, завдяки класичній музиці я мав враження, що можу доторкнутися неба, а з іншої — Мерседес допомогла мені відчути небо в реальності. Так сприймають музику латиноамериканці», — розповів кармеліт.
«У своїх піснях Мерседес розповідала про трансцендентну любов, яку я шукав. Вони закликали до згоди, запрошували до зустрічі з Божественною стихією. А для мене були вступом до зустрічі з Богом. Я розповів їй про це, коли в 20 років познайомився з нею під час одного з концертів, завдяки одній поліціянтці, яка провела мене до її гримерки».
Так зародилася дружба о. Алехандро з Мерседес та її сином, яка тривала аж до їхньої смерті. «Вона прийняла мене, ставилась як до свого сина і просила мене молитися в намірах багатьох людей. Серйозна хвороба 1996 р. привела її до навернення. Відтоді співачка була глибоко віруючою, і я радію, що став причетний до цього».
Період вдалині від Бога
У дитинстві Алехандро сприймав Бога як невидимого друга і саме з Ним волів розмовляти, коли інші йшли грати в футбол. «Бути другом Ісуса було для мене чимось абсолютно нормальним. Я гадав, що всі з Ним дружать, і не уникнув при цьому глузувань однокласників», — згадує монах.
Майбутній священник замислювався, де Бог, коли стільки людей помирає. Зіткнувшись із цим, а також через контакт із різними ідеологіями, Алехандро остаточно відійшов від Бога.
У той же час один телесеріал пробудив у нього цікавість до магії, і хлопець ступив на дуже небезпечну стежку. Він почав заглиблюватися в цю тему й відкидати все, що мало зв’язок із Католицькою Церквою. Хоча й приховував це від батьків.
У день Миропомазання Бог послав йому порятунок в особі дружини його хрещеного батька, яка пояснила йому, що все це — справа сатани, і дала кілька порад, як поводитися далі.
Навернення і покликання
Його навернення відбулося 1991 р. після перегляду фільму «Брат сонце, сестра місяць». «Це було так, ніби Небо розкрилося наді мною, а я розмовляв із Богом віч-на-віч. Під кінець мені хотілося лише плакати. Я не розумів, як можна відмовитися від цього Неба на землі». Наступного дня Алехандро взяв молитовник своєї мами, і в нього зародилося незгасиме прагнення Бога, яким він хотів «заразити» тисячі людей. Він почав розпізнавати своє покликання, нічого не кажучи своїм рідним. Спочатку був в ордені францисканців, потім — у капуцинів-терціаріїв, щоб остаточно зрозуміти, що його призначення — бути у спільноті босих кармелітів.
Батьки з трудом прийняли те, що син, який так дбав про них і спершу хотів бути музикантом, обрав священство. Вони не розуміли його рішення, але прийняли його, щоб пізніше переконатися, що воно стане джерелом багатьох благодатей у житті їхнього сина.
«У кармелітській духовності людина любить до безтями і віддає все. Я навчився цього від св. Йоана від Хреста, від св. Терези від Ісуса й священників, яких пізнав на цьому шляху», — каже о. Алехандро.
Шлях до Паризької консерваторії
Попри те, що Алехандро попрощався з музикою, він зміг до неї повернутися, бо така була Божа воля. Він продовжив навчатися співу в Колумбії разом із філармонійними оркестрами. Якось учитель порадив йому вступити до Паризької консерваторії. За кілька років Алехандро дістав згоду настоятелів ордену, і його прийняли в консерваторію.
Він здобув освіту вищого рівня й досі є членом Паризького григоріанського хору, з яким щороку під час Великого Тижня подорожує світом, щоб пропагувати музику.
Також о. Алехандро побував на кількох гастролях у Колумбії. А минулого року через пандемію став організовувати концерти онлайн для збору коштів, призначених на благодійну діяльність у цей важкий час.
Карлос Посада, видатний гітарист, який вже кілька років акомпанує о. Алехандро та аранжує його пісні, відзначає в його релігійному репертуарі нотки фольклору та прекрасні тексти. Це тому, що твори цього монаха — це суміш колумбійських ритмів, аргентинської самби та вільних композицій.
Ось що можуть почути тисячі людей, які слідкують за творчістю о. Алехандро в соцмережах. І всі, які захочуть долучитися до цієї музичної події, запрошені до молитви, споглядання та вдячності Богові.
фінансово.
Щиро дякуємо!
