Інтерв’ю

Колишня жінка-пастор, що прийняла католицьку віру: «Не вірте мені на слово. Вірте на слово Ісусу!»

16 Вересня 2021, 15:20 1930

Католицька Церква втрачає позиції у секулярному суспільстві через те, що її вірні все менше знають про свою власну віру. 

Саме це спонукає Барбару Гайл, що раніше служила пастором у громаді протестантів, поширювати фундаментальне вчення Католицької Церкви серед якомога більшої кількості людей по всьому світі через конференції та вебінари.

Коли Гайл прийняла католицьку віру, вона виявила, що її нові брати і сестри знають про свою віру менше, ніж вона, хоча вона тільки долучилася до Церкви. За її словами, це явище, яке набуває все більшого поширення, пояснює зростання недовіри серед католиків до реальної присутності Христа у Євхаристії.

Барбара Гайл, що мешкає у штаті Айова, США, приєдналася до Католицької Церкви у 2013 році. У своєму інтерв’ю для National Catholic Register, яке відбулося під час 52-го Міжнародного Євхаристійного Конгресу в Будапешті, вона розповіла про свою духовну подорож і про глибокий сенс Святого Причастя. 

 

 

— Чи можете ви розповісти про свій духовний шлях? Як ви стали католичкою?

Я перейшла з протестантизму у католицьку віру завдяки прекрасним творам Отців Церкви, вивченню літургіки, євхаристійної теології — і тій красі, яку я знайшла у Святому Письмі. Це було ортодоксально; це була така прекрасна теологія, що врешті-решт у мене не залишилося жодних аргументів на користь того, чому я досі не у Католицькій Церкві. Я втратила ці аргументи, вивчаючи власне богослов’я Церкви, а потім почала відчувати голод до Таїнств, до повноцінної участі у Євхаристії. Тоді я зрозуміла, що єдиний спосіб повністю насолодитися тим, що я дізналася про Церкву — це приєднатися до неї.

 

— Раніше ви були глибоко залучені у життя протестантської спільноти. Ймовірно ваше навернення мало великий вплив на ваше життя…

Мені довелося покинути все те, частиною чого я була раніше, бо я брала участь у повноцінному служінні протестантської церкви, у євангелізації. Люди не розуміли, чому я стала католичкою, і мені довелося все залишити. Після цього я стала частиною католицької парафії. Я не прийшла до Церкви через людей-католиків — я прийшла через її вчення, тому, коли я потрапила до парафії, мені довелося пристосовуватися. Я не знала нікого з людей, натомість я вивчала і знала церковну теологію більше, ніж люди навколо, тому спочатку це було нелегко.

 

— Колись ви були протестантською місіонеркою. Якої форми набула ваша місія тепер, у Католицькій Церкві?

За правом хрещення ми, згідно зі словами апостолів, були покликані самим Христом іти у світ і проголошувати Євангеліє. Це стосується кожного віруючого, кожного пересічного католика. Якщо ви вірите — ви покликані йти, покликані молитися за людей. Я розумію, що Бог доручив мені ділитися своєю вірою. Я проводжу багато конференцій, реколекцій, займаюся онлайн-навчанням, і краса полягає у тому, що це стосується цілого світу. Я не знаю, як Господь це зробив, але люди майже одразу захотіли почути те, що я хотіла їм сказати. Я навчаю їх Святого Письма, я молюся з ними, а коли мене запитують, чи не сумую я за пасторським служінням, я відповідаю: «Жартуєте? Тут [у Католицькій Церкві] так багато потрібно зробити!».

 

— Які жіночі постаті найбільше надихають вас як жінку-католичку?

Я люблю святих Терезу Авільську, Катерину Сієнську і Бригіду Шведську — її я можу назвати своєю найулюбленішою святою. Мене захоплюють її твори, її зустрічі з Ісусом; вона не просто дає знання про Бога — вона говорить про пізнання Бога. Ці жінки були реформаторками, вони прагнули повернути Церкву до її основ, до розуміння того, що Ісус прийшов, щоб ми могли Його пізнати. Ще одна дуже натхненна для мене постать — це свята Гільдеґарда Бінгенська, досконала модель жінки Ренесансу, що випередила свій час. Вона така дивовижна! Її спадок — це спадок цілої нашої Церкви. Ще задовго до того, як у мене з’явилися думки про перехід до католицизму, у своїй діяльності як пастора я використовувала деякі з цих джерел, щоб навчати інших того, чого навчають вони, адже вони такі досконалі! Я хочу закликати кожного, хто читатиме це інтерв’ю, зануритися у свою віру. Якщо ви голодні, для вас завжди знайдеться більше — набагато більше!

 

— Вас запросили бути доповідачкою на Міжнародному Євхаристійному Конгресі щоб ви поділилися з іншими своїм досвідом віри. Яке місце у вашому житті займає Євхаристія?

Вона займає центральне місце через ту зустріч, яку я мала з Христом у Євхаристії за багато років до того як я приєдналася до Церкви. У мене був такий досвід. Я знала, що там присутній Ісус, навіть більше за деяких католиків. Тому сьогодні, коли я приходжу на Месу, я глибоко вшановую Євхаристію, і я часто ходжу на Адорацію Пресвятого Таїнства. Уся Меса — це Євхаристія; саме це слово означає «подяка». Я знаю, що я з Христом, а Христос зі мною. Я не залишаю Його, коли виходжу з храму; Він іде слідом за мною, Він зі мною, Він у мені, Він годує мене собою, даючи мені свої Тіло і Кров. Він — реальний.

 

— У наш час навіть католики часто сумніваються у реальній присутності Христа у Євхаристії, попри те, що це — фундаментальна догма Церкви. Що би ви сказали цим вірним?

Я вважаю, що апеляція до логіки тут не працює, оскільки йдеться про надприродні речі. Можна послуговуватися розумом у будь-яких своїх міркуваннях, але погляньте на вчення Церкви, погляньте на Святе Письмо. Нам потрібна зустріч із самим Богом. Якщо ви справді хочете Його знати, ви можете запитати: «Господи, Ти тут? Господи, Ти зі мною?» Запросіть Його — і Він явить себе. Цей досвід може змінити все. Коли я євангелізую людей, я не переймаюся тим, щоб переконати їх у своїй правоті. Я приводжу людину до спільної молитви зі мною, і довіряю Богові діяти у її серці. Коли ти сам зустрінеш Ісуса, ти вже не повернешся назад. Тому я заохочую кожного шукати Господа, питати у Господа, звертатися до Нього з проханням у молитві. Просто моліться, бо молитися може кожен. Він чує кожного. Відкрийте Святе Письмо, і подивіться, що каже сам Ісус. Не вірте мені на слово. Вірте Йому на слово.

 

— Чи повинна Церква зробити більше для того, щоб подолати зростаючу невіру у реальну присутність Христа у Євхаристії?

Безумовно! Одна з тих речей, яка шокувала мене найбільше після приєднання до Католицької Церкви — це те, що я опинилася у парафії серед людей, які знали про свою віру менше, ніж я. Вони не знали вчення Церкви. Вони були погано катехизованими католиками. У Святому Письмі пророк Осія каже: «Народ мій гине через брак знання» (Ос 4,6). Це ніби сидіти у буфеті у кутку і гризти крихти. Нам потрібно більше людей, які навчають і катехизують, а не просто говорять про сухі філософські речі. Що насправді говорить нам Ісус? Зверніться до Святого Письма, і я скажу, що з часу мого приходу до Церкви я побачила, як виникало багато нових служінь мирян, священників і богопосвячених осіб. Вони взяли на себе цей тягар, щоб поділитися з іншими своєю вірою. Це те, чого навчають святі, це вчення моєї Церкви, це те, що каже Святе Письмо, і коли ми маємо справді глибоку зустріч із Богом, ми стаємо всім тим, про що говориться під час Меси.

 

— Яку пораду ви могли би дати нашим читачам?

Кожен покликаний до святості. Всі ми покликані бути святими. Те, чого ми прагнемо насправді — це не релігія як така. Моя релігія — це засіб, потрібний для того, щоб привести мене до Христа. Але я мушу отримати дар, який мені дарують. Це Ісус хоче знати мене, це Він говорить: іди зі Мною, будь зі Мною. У цьому світі ми прагнемо таємниці, прагнемо надприродного, і воно перебуває саме тут, у Христі.

Якщо ви відчуваєте «сухість» у своїй вірі, якщо ви заблукали або відволіклися, зверніться до самого Ісуса. Відкрийте Святе Письмо. Почніть з Євангелія від Йоана, і нехай цей любовний лист від Бога почне промовляти до вас. Бог існує для нас, Він не проти нас. Він настільки для нас, що не пошкодував віддати за нас життя. Ми здатні побачити повноту всього, що Він пропонує, і це — дружба з Богом. 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: