Папа сподівається, що завдяки припиненню «автоматичного» дозволу на служіння Святої Меси за старим обрядом з’явиться можливість повернутися до справжніх намірів Бенедикта XVI і св. Йоана Павла ІІ.
Цю та інші важливі для сучасної Церкви теми Святіший Отець обговорював 12 вересня 2021 р. у Братиславі (Словаччина), зустрічаючись в Апостольській нунціатурі з тамтешніми єзуїтами в межах своєї 34 Апостольської подорожі, повідомляє Vatican News.
«Я не знав, що у Словаччині так багато єзуїтів». Цими словами Папа Франциск звернувся до 53 єзуїтів, які з’їхалися на цю зустріч з усієї країни.
Традиційні зустрічі Папи зі співбратами-єзуїтами під час Апостольських подорожей відзначаються теплою та невимушеною атмосферою. Не була винятком і ця півторагодинна зустріч: Святіший Отець жартома зазначив, що не має сили на довгі промови перед єзуїтами, тому запропонував їм запитувати його.
У вівторок 21 вересня 2021 р. єзуїтський часопис «La Civiltà Cattolica» опублікував зміст цієї розмови.
Душпастирство наближення
На прохання одного священника дати їм деякі поради для душпастирської діяльності у Словаччині, Єпископ Рима вказав на важливість бути близькими до Бога, близькими одні до одних, до єпископа і до Папи, а також до Божого люду. В цьому контексті він згадав промову святого Павла VI до учасників 32 Генерального капітулу Товариства Ісусового (найвищого законодавчого органу єзуїтів). Святий папа зазначав, що єзуїти йдуть туди, де є перехрестя доріг, де є проблеми. «Але те, що врятує нас від впадання в безглузді ідеології, —підкреслив Папа Франциск, — це близькість до Божого люду».
Страх перед роздоріжжям
Один із співбратів Святішого Отця розповів, що він приєднався до Товариства Ісусового 1968 року в Швейцарії, куди втік зі Словаччини. Після 48 років служіння у Швейцарії він повернувся в рідну країну. «Яке бачення Церкви ми повинні наслідувати?» — таким було його запитання. Його спостереження — що дехто бажає повернутися в минуле, шукаючи певності для сьогодення.
Франциск зазначив, що в цей час «спокуса повернутися назад» насправді непокоїть Церкву. За його словами, це «ідеологія, яка колонізує уми». Посилаючись на свою промову до членів Екуменічної ради Церков (ЕРЦ) Словаччини, з якими він зустрівся перед тим у нунціатурі, Папа нагадав, що свобода лякає багатьох: «У світі, так сильно обумовленому залежностями й віртуальністю, ми боїмося бути вільними», — зауважив він. «Нам страшно прямувати далі душпастирським шляхом», — сказав Папа. Він має на увазі «працю, проведену під час Синоду про сім’ю», «щоб дати зрозуміти, що пари у другому союзі ще не є засудженими до пекла».
«Нам страшно супроводжувати людей із сексуальною відмінністю. Нас лякають перехрестя доріг, про які нам говорив Павло VI», — підкреслив Святіший Отець, вказуючи на недопустимість «шукати розв’язань у суворості й клерикалізмі, що є збоченнями».
В цьому контексті Папа зазначив: нині Бог хоче від єзуїтів, щоб вони були вільними, з молитвою та розпізнаванням. Не про те йдеться, щоб «вихваляти нерозсудливість», а про те, щоби «прямувати вперед у розсудливості та послухові».
Гендерна ідеологія — абстракція, що немає нічого спільного з життям
Одне із запитань стосувалося гендерної ідеології. Стосовно цього Наступник святого Петра зазначив, що «ідеологія завжди має диявольську привабливість», бо вона не втілена у життя. Ідеології, за словами Папи, потрібно «викривати у коренях». Гендерна ідеологія є небезпечною, бо вона є абстрактною, «так ніби людина могла би абстрактно вирішувати, чи і коли бути чоловіком або жінкою».
«Коли ми говоримо про ідеологію, — пояснив він, — то говоримо про ідею, про абстракцію, для якої все можливе, а не про конкретне життя людей та їхнє реальне становище».
«Вважаю за краще проповідувати»
Під час спілкування Папи з єзуїтами Словаччини, йшлося також про юдейсько-християнський діалог. Святіший Отець зазначив: треба уникати того, щоб цей діалог розірвався «через непорозуміння, як це іноді трапляється».
Один зі співбратів запитав Папу, як він ставиться до людей, що дивляться на нього з підозрою. Франциск у відповідь згадав, що одне з католицьких телебачень постійно пліткує про нього. «Особисто я можу заслуговувати на напади та образи, тому що я грішник, — зазначив він, — але Церква на це не заслуговує. Це справа диявола».
Папа значив, що також і серед священнослужителів є ті, що дають про нього погані коментарі. «Іноді я втрачаю терпеливість, особливо коли вони висловлюють судження, не вступаючи у справжній діалог», — сказав він, запевняючи, що однаково прямує далі, не заглиблюючись у «їхній світ ідей та фантазій». «Я вважаю за краще проповідувати», — підкреслив Святіший Отець. Дехто звинувачує його в тому, що він не говорить про святість, а завжди про суспільне, і тому закидають йому, що він «комуніст», сказав Папа. «Але ж я написав ціле Апостольське напоумлення про святість Gaudete et еxsultate», — зауважив він.
Тридентська Меса. «Спершу вивчи мову народу»
Святіший Отець нагадав, що його рішення стосовно скасування вільного доступу до відправи Меси за старим обрядом «стало плодом консультацій з єпископами по всьому світу», проведеними цьогоріч. Відтоді «ті, хто хоче целебрувати згідно з vetus ordo, повинні просити згоди у Рима, як це відбувається з біритуалізмом. Але є молоді священники, які йдуть до єпископа просити про це через місяць після висвячення», — звернув увагу Франциск.
Папа розповів про кардинала, до якого прийшли двоє неопресвітерів із проханням про можливість вивчити латину для доброї целебрації Тридентської Меси. «А він, із почуттям гумору, відповів: “Але в дієцезії й так повно латиносів! Вивчіть іспанську, щоб їм проповідувати. А як вивчите іспанську, повертайтеся до мене. Я скажу вам, що в дієцезії ще чимало в’єтнамців, і попрошу вас вивчити в’єтнамську мову. А коли ви навчитеся в’єтнамської, я вам дам дозвіл на латину”. Так він їх “приземлив”, повернувши в реалії. Я йду вперед не тому, що хочу вчинити революцію. Я роблю те, що вважаю за потрібне. Це потребує чимало терпеливості, молитви і великої любові», — зауважив Понтифік.
фінансово.
Щиро дякуємо!
