Раніші свої нотатки с. Фаустина спалила, підкоряючись переконуванням ангела, яким насправді виявився сатана.
Ба більше: до першого рукопису «Щоденника» потрапили навіть єретичні думки…
«Душам на втіху»
Пишучи «Щоденник», Фаустина брала до уваги можливість його публікації «для втішення душ», але прагнула, щоб це настало після її смерті. Тому до своїх записок вона додала аркуш, на якому було написано:
«Ісус. Ці чорновички й нотатки, які тут є, нікому читати не можна — спершу їх повинен переглянути отець Андраш або о. Сопочко — з огляду [на те], що [в них] записано таємниці сумління. Божою волею є, щоби це все було подане для втішення душ. Самих чорновиків не треба давати сестрам для читання, але після передруку, видаливши Настоятелів. Краків, день реколекцій, 3 IV 1938 р. с. Фаустина».
Рукопис «Щоденника»
Нині «Щоденник» св. Фаустини Ковальської знає майже кожен — і не виключно в Польщі. Він став польською книжкою, яку найчастіше перекладають. Але чи хтось бачив її рукопис? Пожовклі від часу сторінки, вкриті почерком сестри з легким нахилом, місцями поплямовані, коли їй доводилося хутко згортати зошит, а чорнило ще не висохло…
Такий шанс випав тільки один раз в історії «Щоденника». 10 років тому, в серпні, в Кракові відбувся показ оригіналу. Ніколи раніше рукопис не виставляли публічно. Ба, навіть більшість сестер Згромадження Божої Матері Милосердя побачили їх тоді вперше, попри те, що багато з них десятиліттями жили в Лагєвніках.
На щодень рукопис переховується в монастирській скарбниці. Він є немовби реліквією, найбільшим скарбом, який залишила с. Фаустина.
Запис ніжних розмов із Богом
Сестра Фаустина протягом чотирьох років ведення щоденника списала шість зошитів. Попри недоліки в освіті «секретарки Божого милосердя» «Щоденник» належить до перлин містичної літератури.
А може, саме через те, що в ньому є недоліки?
Сестра описала свою близькість з Ісусом, суть їхніх ніжних розмов, відкрила глибину духовного життя, але насамперед — вона записала послання про милосердну любов Бога до людини, пізнання і прийняття якої дозволяє демонтувати фальшивий образ Творця — мстивого поліцейського, бухгалтера людських гріхів і падінь.
То завдяки її ретельним нотаткам ми маємо сьогодні слова Коронки до Божого Милосердя та образм з Ісусом Милосердним майже в кожному храмі по всьому світу. А молитовне зітхання-заклик «Ісусе, довіряю Тобі» стало й нашим зітханням у скрутні часи.
Коли с. Фаустина писала?
Вона писала у Вільно і в Кракові, в 1934-1938 роках, за чітким повелінням Господа Ісуса та сповідників. Перші збережені записки походять із липня 1934 року. Відомо також, що раніші нотатки с. Фаустина спалила, піддавшись намові гаданого ангела, яким насправді виявився злий дух.
Після того інциденту о. Міхал Сопочко попросив її відновити знищені сторінки, й тому в «Щоденнику» маємо порушену хронологію.
Вона писала потай від співсестер. Мусила так розпоряджатися часом, щоб після виконання звичних обов’язків ще могти записувати слова Ісуса. Писала вона й під час перебування в лікарні, і з цього періоду походять підкреслення в тексті. Отець Сопочко попросив, щоб вона попідкреслювала олівцем усі слова Господа Ісуса.
«Так гаряче прагну для них вічного життя, тому всі вільні хвилини, хоч і малесенькі, використовую на писанину, і то так, як того бажає Ісус», — занотувала вона в абзаці 1471, який відповідає даті 7 січня 1938 року.
Останні записки походять із червня 1938-го, тож сестра завершила свої «чернетки» за три місяці до смерті.
Доля чернеток по смерті сестри
Її рукописи залишилися у згромадженні. Їх пильно оберігали, а доступ до них мали тільки настоятельки та сповідники. За дорученням Генеральної настоятельки, Матері Міхаели Морачевської, зошити переписала с. Ксаверія Ольшамовська. Попри велику вкладену працю, виявилося, що переписано було неточно і з помилками, у перший машинопис навіть вкралися єресі. Однак то не був «Щоденник» с. Фаустини, за що пізніше провину приписували с. Ольшамовській.
— То не були слушні реакції, — каже нині с. Ельжбета Сєпак, речниця санктуарію Божого Милосердя та Згромадження Сестер Божої Матері Милосердя. — Завданням тієї сестри не було ні теологічне опрацювання «Щоденника», ні докладне переписування текстів с. Фаустини. Йшлося головно про те, щоб поширити центральне послання Ісусового милосердя.
Однак саме цей невдалий текст було перекладено італійською, і саме цей переклад став одним із приводів видання в 1959 р. нотифікації Апостольського Престолу, якою заборонялося поширювати культ Божого Милосердя у формах, переказаних через с. Фаустину.
Технічний стан
Шість зошитів перебувають у цілком доброму стані, рукопис не пошкоджений. В ньому тільки бракує однієї сторінки, яку вирвав хтось невідомий; це зазначено у книжковому виданні. А поза цим, то рукопис зберігають із великою старанністю, що вберегло його від можливих знищень.
Окрім рукопису «Щоденника», у скарбниці згромадження зберігаються також оригінали листів с. Фаустини; але це розповідь для окремої великої статті.
Друга спроба
Ісус єресей не говорив. Фаустина, ретельно записуючи Його слова, помилок не припускалася і не перебрехала послання. Однак, щоби правда змогла себе захистити, після першої, погано виконаної спроби переписати рукопис, потрібно було зробити другу. І так сталося.
1965 року для потреб беатифікаційного процесу с. Фаустини, який розпочав митрополит Краківський архієпископ Кароль Войтила, «Щоденник» переписали з оригіналу й опрацювали наново, з приписами та показниками. 1978 року Апостольський Престол відкликав нотифікацію, якою заборонялося поширювати культ Божого Милосердя у формах, переказаних с. Фаустиною. А 1981 року «Щоденник» уперше вийшов друком польською мовою — насамперед у Римі, а вже потім у Польщі.
Переклад CREDO за: Агнєшка Буґала, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
