«Як член ординаріату для колишніх англіканців, я приступив до повної єдності зі Вселенською Церквою, водночас зберігаючи те, що люблю в англіканстві: красу літургії, любов до Біблії та пастирську залученість у суспільстві», — пише Майкл Назір-Алі.
Цей донедавна один із найважливіших єпископів Англіканської спільноти у Великій Британії прийняв католицьку віру і ще цього місяця буде висвячений на священника, пише Vatican News.
У статті, що вийшла в «Daily Mail», Майкл Назір-Алі пояснює причини свого рішення. Він застерігає, що тут не йдеться про навернення, тільки про перехід до іншої Церкви, оскільки його рідна англіканська спільнота вже не є тією Церквою, до якої він долучився замолоду. «Ще є чимало окремих парафій, пасторів та вірних, що віддані біблійній вірі та цінностям; однак як інституція, Англіканська спільнота, схоже, збочила з дороги», — пише Назір-Алі.
Він визнає, що у 72 роки було би набагато легше залишитися у своїй церковній спільноті й намагатися міняти її зсередини. «Повірте мені, я пробував, але це не вдалося», — пише колишній англіканський єпископ. — «Церковні ради і синоди повні активістів, у кожного з яких — своя монотематична, згідна з поточною модою програма, незалежно від того, чи йдеться про політкоректність, чи кліматичні зміни, чи політику автентичності, мультикультуралізм (який насправді заохочує суспільства розмежуватися) чи критичні теорії щодо раси, релігії та статі — неомарксистську теорію, створену для того, щоб провокувати конфлікти, розділяючи людей на жертви та злочинців».
Колишній англіканський єпископ уболіває через те, що його рідна віросповідна спільнота віддалилася від основоположних християнських цінностей. Він підкреслює, що люди, які йдуть до храмів, зокрема ті, хто робить це нечасто, шукають там присутності Бога і вчення Христового, а не якихось видовищ або сеансу йоги, в якому Біблія, молитва і літургія відсторонені вбік.
Також він не розуміє, чому віруючі так легко відмовляються захищати християнські цінності. «З історії ясно випливає, що суспільства, будовані на християнстві, набагато вільніші, на противагу тим, що базовані на світській ідеології, таким як Китай чи СРСР, — пише Назір-Алі. — Християнські цінності лежать в основі свобод, які ми маємо у своїй країні. Тому ми повинні приймати тих людей, які шанують ці цінності, а водночас мають свободу посідати власні переконання та робити внесок у ширше суспільне життя».
Століттями глави Церков були готові віддати життя за свою віру. І по всьому світі є християни, які надалі це роблять. Не стаючи на їхній захист і не захищаючи основоположні християнські цінності, ми їх зраджуємо, — підкреслює Назір-Алі.
Колишній англіканський єпископ, який готується до свячень у Католицькій Церкві, також підкреслює, що Церква повинна публічно підтримувати подружжя як зв’язок одного чоловіка та однієї жінки на все життя. «Тут ідеться не тільки про християнські переконання, — пише Назір-Алі. —Всі дослідження показують, що діти краще дають собі раду, коли живуть із батьками, які перебувають у сталому шлюбі. Інколи розлучення неминуче і ніхто не заперечує, що самотні батьки трудяться героїчно; але це не означає, що мати жонатого батька чи заміжню матір не може бути визнане ідеалом».
Ілюстрація: Божа Матір Волсінгемська, Покровителька ординаріату для колишніх англіканців