Знаменита авторка кримінальних романів Агата Крісті (1890-1976) не була католичкою (хоча й глибоко вірила в Бога), але була всесвітньо відомою. Папа Павло VI вочевидь теж був її шанувальником.
Коли 50 років тому до нього потрапило прохання групи відомих англійців про індульт (дозвіл) на подальшу відправу Тридентської Меси («Old Mass»), він, імовірно, проглянув список підписів, а потім сказав: «О, Агата Крісті!» 5 листопада 1971 р. Святіший Отець дав цей дозвіл, якій увійшов в історію як «Agatha Christie Indult». Інша його назва — «Heenan Indult» — походить від прізвища тодішнього архієпископа Вестмінстера, який передав цю петицію папі.
Ця історія надто гарна, щоб бути правдою. Адже серед відомих особистостей, які підписали цей документ, було багато інтелектуалів, чиї прізвища точно були відомі папі: це, наприклад, скрипаль Єгуда Менухін, піаніст Володимир Ашкеназі або письменник Роберт Ґрейвз. Багато підписантів узагалі не були католиками. Їм ішлося про багату, культурно-натхненну спадщину «старої» Меси, що можна було порівняти з відомими соборами, які неможливо просто зруйнувати.
До цього можна додати особливу історію англійських католиків, позначену жорстокими переслідуваннями та постійною дискримінацією. Англійський письменник Івлін Во, який перейшов з англіканства в католицизм, створив пам’ятку тих часів у своєму романі «Повернення в Брайдсгед» (1945).
Англійські католики хотіли й надалі відправляти Святу Месу в римському обряді, згідно з Месалом 1962 р., тобто в його останній версії до того, як на Другому Ватиканському Соборі (1962-1965) було вирішено запровадити далекосяжні зміни в Літургії. Але те, що вони отримали, було не зовсім тим, чого вони очікували. Папа дозволив відправляти Ordo Missae від 1965 р. з додатками 1967 р. в особливих випадках.
Перші зміни до старої Літургії записані в соборній конституції «Inter Oecumenici», схваленій 1964 р., а чинній — з першої неділі Великого Посту наступного, 1965 року. Вони, зокрема, дозволяли використання рідної мови в усіх частинах Святої Меси й містили вказівки щодо проєктування храмів і вівтарів так, щоби священники могли відправляти Літургію обличчям до вірних.
Але англійські католики сприйняли «Agatha Christie Indult» як дозвіл на подальшу відправу «старої» Меси за умов: для певних груп і для особливих нагод. І в усьому світі англійським вірним заздрили, не звертаючи уваги на справді вузькі межі індульту.
Через 13 років після цього решта світу знову отримала дозвіл відправляти Святу Месу за Римським обрядом 1962 р. згідно з чітко окресленими умовами, на що дав дозвіл у жовтні 1984 р. папа св. Йоан Павло ІІ у листі до ватиканської Конгрегації Божого культу й дисципліни Таїнств.
Обмеження на участь у «Тридентині» були запроваджені свідомо і стали болісними для традиційно налаштованої частини католиків. Це відразу зникло, коли папа Бенедикт XVI декретом «Summorum pontificum» від 7 липня 2007 р. дозволив служити «стару» Месу. Святіший Отець визнав її «надзвичайною формою літургії Церкви». Водночас він підтвердив обряд, запроваджений літургійною реформою 1970 р., як «звичайну форму» Святої Меси.
З літа 2021 р. діють нові засади, оскільки Папа Франциск своїм motu proprio «Traditionis custodes» («Хранителі традиції») знову значно обмежив можливість відправляти Месу в старому стилі. Надзвичайний обряд, який дозволив ширше використовувати його попередник, тепер можна відслужити лише за згодою місцевого єпископа і за суворіших умов. На думку Папи, «попереднє використання викликало забагато розбіжностей».
Це рішення викликало велике невдоволення. Захисники традиційної літургії скаржаться на суворий тон папського документа. Консервативні американські католики хочуть навіть визнати його «оголошенням війни». Отже, через 50 років після «Індульту Агати Крісті» гарячі дискусії щодо Старої Меси знову повернулися.
Читайте також: День, коли св. Павло VI піддався впливові Агати Крісті