Святий Антоній Великий — дуже цікава постать, адже він прожив більшу частину свого життя як відлюдник, але разом із цим був дуже популярний як протягом свого земного життя, так і після нього.
У 2007 році Папа Бенедикт XVI під час своєї загальної аудієнції, присвяченої життю святого Афанасія, сказав, що «Життя святого Антонія» було «бестселером» ранньої Церкви.
«Святий Афанасій також написав тексти роздумів над псалмами, які згодом набули великого поширення, і твір, який є бестселером ранньохристиянської літератури: “Життя Антонія”, тобто життєпис святого Антонія, абата. Він був написаний невдовзі після смерті цього святого, саме тоді, коли єпископ Александрійський перебував у засланні у пустелі серед єгипетських ченців.
Взірцева біографія цієї дорогої для християнської традиції постаті невдовзі набула великої популярності. Її майже одразу переклали латиною, у двох виданнях, а потім і різними східними мовами; вона зробила чималий внесок у поширення чернецтва на Сході і Заході».
Чому святий Антоній був таким популярним?
Популярність святого пустельника поширилася на Середньовіччя, коли його біографію переклали ще більшою кількістю мов, завдяки чому вона набула слави по всій Європі.
Пишучи біографію святого Антонія, святий Афанасій виклав свої пояснення його популярності.
«Той факт, що його слава була відома скрізь; що всі дивилися на нього з зачудуванням і що ті, хто його ніколи не бачив, сумували за ним, є явним доказом його чесноти і Божої любові до його душі. Бо Антоній був відомий не своїми писаннями, не світською мудрістю, не будь-яким мистецтвом, а лише своєю побожністю. Ніхто не заперечить, що це був дар Божий. Бо звідки в Іспанії та Галлії, Римі та Африці могли чути про чоловіка, який жив на горі, якщо тільки не Бог об’являв своє знання про своїх обраних скрізь, як Він обіцяв це Антонію на початку? Бо навіть якщо вони трудилися таємно, навіть якщо вони прагли залишитися невідомими, Господь підносив їх як світильники, щоб осяяти всіх, щоб ті, хто чує, пізнали, що Божі заповіді здатні привести людей до процвітання і були ревними на своєму шляху чесноти».
За життя Антонія Великого багатьох приваблювала його святість. Він неодноразово намагався втекти від усіх у пустелю, але й там його знаходили.
«Життя Антонія» після його смерті висвітлювало просту і разом із тим надзвичайну святість цього відлюдника. Саме його життя стало рушійною силою для заснування незліченних чернечих орденів по всій Європі. Люди читали його життєпис і були вражені та натхненні таким чудовим святим.
Це явище вкотре доводить силу особистого свідчення і вказує на те, як святість життя може надихнути цілі покоління чоловіків та жінок, які так само відчувають бажання присвятити своє життя Богові.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia