Ще з ранніх класів катехитичних занять дітям розповідають про невидимий світ добрих та злих духів. Але чи віримо ми у нього зараз?
Незважаючи на те, чи віримо ми у невидимий світ, — він все одно існує. Як і постійна боротьба за наші душі:
«Запекла боротьба з силами темноти ведеться упродовж цілої історії людства; вона почата на початку світу і триватиме, як нам сказав Господь, до останнього дня. Втягнена в цю битву, людина безперервно змушена боротися, щоб обстояти добро; з великими зусиллями, з допомогою Божої благодаті вдається здобути свою внутрішню єдність»
(II Ватиканський Собор, Пастирська конституція «Gaudium et spes», 37, § 2.).
Отож, у такій боротьбі чи не доречніше звернутися до головного опікуна й захисника від диявола та сил зла — Архангела Михаїла?
Молитва папи Лева ХІІІ до св. Архангела Михаїла
Святий Архангеле Михаїле, допомагай нам у боротьбі, а проти підлості і нечистоти злого духа будь нам захисником. Нехай Бог подолає його, покірно про це просимо. А Ти, Владико Небесного війська, сатану та інших злих духів, які по цьому світі кружляють, щоб погубити душі, силою Божою скинь до пекла. Амінь.
Як виникла ця молитва?
У журналі «Ephemerides Liturgicae» 1955 pоку, с. 58- 59. о. Домінік Печеніно так пише: «Я не пригадую, котрого саме року це сталося. Якось уранці папа Лев XIII завершив Святу Месу і брав участь в іншій, читаючи подячну молитву, як це зазвичай робив. Якоїсь миті присутні помітили, що він енергійно підвів голову, а потім уважно вдивлявся у щось, що піднеслося над головою священника, який служив Літургію. [Лев XIII] незворушно вдивлявся, навіть не кліпаючи, а на його обличчі виднілося то здивування, то жах. Щось дивне, щось надзвичайне відбувалося з ним. Врешті, ніби прийшовши до тями, Папа легким і водночас енергійним ударом долоні дав знак, підвівся і попрямував до свого приватного кабінету. Його тихо запитали: «Святіший Отче, ви добре почуваєтеся? Може, щось потрібно?» Папа відповів: «Нічого, нічого». Через пів години Лев XIII велів покликати секретаря Конгрегації Божественної Літургії та дисципліни Таїнств, дав йому аркуш паперу, на якому було щось написано, наказав це видрукувати й надіслати всім у світі єпископам, ординаріям дієцезій.»
Саме в тому листі була молитва папи Лева XIII з ревним закликом благання до Князя небесного війська, щоби Бог скинув сатану до пекла. Лист був розісланий 1886 року. Саме відтоді й аж до літургійної реформи ІІ Ватиканського Собору священники та вірні, після завершення кожної Святої Меси, схиляли коліна й завжди промовляли молитву до Богородиці та св. Архангела Михаїла.
Важливість молитви
Папа Пій XI прагнув, щоби під час молитви до Архангела Михаїла особливим чином пам’ятати про Росію та переслідування через релігійні переконання тих часів. У своїх промовах він часто нагадував про цю потребу й заохочував до молитви всіх вірних.
Майже через сто років після написання папою Левом ХІІІ молитви, 1984 року, з нагоди Міжнародного року сім’ї, св. Йоан Павло ІІ звернувся із закликом до всіх католиків — продовжити молитися до св. Архангела Михаїла, щоб подолати сили темряви і зла у світі.
Як бачимо, папи чітко усвідомлювали присутність сатани та важливість нашої з вами молитви для боротьби із силами темряви. І навіть якщо тепер традиція молитви до Архангела Михаїла після Святої Меси багато де занепала, то це не забороняє нам особисто просити його про допомогу та захист.
«І настала війна на небі: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон воював, і ангели його, та не перемогли, ані місця більше не знайшлося їхнього на небі. І повержено дракона великого, змія стародавнього, що звався дияволом і сатаною, що зводить вселенну, — повержено на землю, і ангели його з ним повержені» (Одкр 12, 7-9).