«Друзі зі школи намовляли мою доньку дивитися на перервах порнографічні фільми. Також були неоднозначні пропозиції. А їй було всього вісім років…» — розповідає мама чотирьох дітей, зокрема, двох підлітків.
«Такі ситуації можуть вплинути на все майбутнє сексуальне життя дитини!» — наголошує психолог Олександра Муселяк.
Порнофільми під час… шкільної перерви
«Мої доньки 12 і 16 років зіткнулися як із порнографією, так і з двозначними пропозиціями з боку друзів та подруг, — розповідає мама чотирьох дітей, двоє з яких — підлітки. — Це відбувалося переважно в школі. Друзі намовляли дівчат дивитися порнофільми, коли їм було всього 8-10 років… Це був шок для дітей. Ми намагалися їх підтримати і допомогти, багато розмовляли і забезпечили допомогу психолога та священника», — згадує жінка.
«На жаль, ми, батьки, не знаємо, що відбувається, особливо у віртуальній реальності. Діти дуже часто абсолютно несвідомо опиняються втягнутими у світ, який становить для них загрозу. В класі моєї доньки була дівчинка, яка почала цікавитися японськими мультфільмами, — згадує Анна. — Дівчинка-підліток стала заводити на форумі аніме знайомства з людьми, з якими потім зустрічалася в реальному світі. Це була група старших за неї людей, які називали себе небінарними. Між ними відбулися сексуальні контакти. Дівчинка почала інакше одягатися і поводитися, занедбала школу і свої захоплення. Врешті-решт 13-річна дівчинка заявила батькам, що хоче зробити операцію зі зміни статі, бо вона — “чоловік, ув’язнений у жіночому тілі”, — розповідає жінка. — Батьки швидко відреагували і зробили все можливе, щоб допомогти доньці. На жаль, мені також відомий випадок, коли було вже запізно. Все починалося схоже, але закінчилося ампутацією грудей, депресією та спробою самогубства».
Секстинг-селфі, які демонструють інтимні місця, вислані іншим
«Діти знайомляться на форумах із людьми, які втягують їх у світ сексуальності. Спочатку віртуально, а потім і в реальності. А перший сексуальний досвід часто визначає сексуальність дитини на все життя. Діти або мають велике почуття провини, гидливість до сексу, а іноді навіть думки про самогубство, — або потребу перетнути наступні межі», — підсумовує мама підлітків.
Це підтверджує психолог Олександра Мусєляк. «Дедалі більше молоді входить у сексуальні контакти в інтернеті. Вони висилають фото інтимних частин тіла. Я не раз стикалася з цим у школі — з показуванням різних частин тіла за гроші. Цього стає щораз більше і це вже з’являється в початковій школі», — наголошує спеціалістка.
«Згідно з польськими дослідженнями, 11 відсотків — а це щодев’ятий підліток — пересилають іншим своє оголене або напівоголене фото. А третина молоді зізнається, що отримує такі світлини від своїх ровесників», — пише психологиня у своїй статті.
«Те, що діти у віці 11 чи 13 років цікавляться сексуальною сферою, — це нормально. Особливо, коли їхнє тіло змінюється і дозріває. І тут варто підкреслити, що дуже важливими є джерела, з яких вони черпають інформацію, — зазначає пані Муселяк. — Інтернет і порнографія показують усе як механічний процес, відірваний від стосунків та зв’язків. Це небезпечно і призводить до того, що сексуальний розвиток підлітка відбувається неправильно та з’являються погані приклади», — додає вона.
«Поговорімо про секс»
Емілії 16 років. За її словами, з сексуальними пропозиціями вона стикалася не раз. Часто — від дорослих чоловіків віком за 20. «Мені було тоді 13-14 років. Це були популярні додатки, такі як Snapchat та інші. Там було повно юнаків, які хотіли отримати фото від молодих дівчат, незалежно від віку, щоби ближче познайомитися. Ці сайти мені порадили тоді подруги зі школи. Казали, що цікаво, бо можна познайомитися навіть із кимось зі свого міста і такого ж віку», — розповідає дівчина.
«На одному з цих сайтів, коли мені було 13 років, я познайомилася з хлопцем, який попросив моє фото. Я наївно йому його вислала… потім, як можна здогадатися, він захотів сексуальних фото. Коли отримав їх від мене, вислав мені фото свого пеніса. Я запанікувала і видалила його з додатку, а потім і сам додаток. Навчена досвідом, я відразу розповіла про це батькам. На жаль, відстежити цього чоловіка вже не вдалося», — розповідає дівчина.
«Хочу підкреслити, що ми починаємо розмовляти з дітьми не в момент статевого дозрівання… Розмовляємо постійно. Коли дитина запитує, то ми, батьки, маємо на такі теми спокійно відповідати — адекватно до її віку. Не вдавати, ніби не чуємо, або втікати від цієї теми. Бо тоді дитина вже зі своїми сумнівами до нас не повернеться», — наголошує Олександра Муселяк. Психологиня підкреслює, що якщо вдома тема сексу не буде табуйована, то дитина не матиме проблеми прийти до батьків і розпитати про цю сферу. «Варто підсувати дітям відповідні книжки, бути відкритим на можливі запитання. Важливо, щоб дитина отримувала інформацію від батьків, а не з інтернету, де інформація не завжди змістовна і добра, а часто навпаки — завдає шкоди».
«Варто бути обережним»
«Зараз популярні такі сайти, як “Omegle”. Вибираєш країну, місто і з’єднуєшся з людиною через камеру. На жаль, часто відразу після з’єднання можна побачити не обличчя, а щось зовсім інше… — каже Емілія. — Я не заходжу на такі сайти, я дуже обережна. І раджу це всім дівчатам. Сьогоднішній тиск змушує нас думати: “Якщо це роблять всі, то це не може бути таким уже поганим”. Навіть одна з моїх подруг із класу хвалилася, що регулярно отримує на рахунок гроші, висилаючи чоловікам у приватні повідомлення свої оголені знімки. На них не видно обличчя, тому вона не бачить у цьому нічого поганого, адже “копійочка капне”. Справді, треба бути обережною», — підсумовує дівчина.
Стосунки, сповнені довіри, рятують від руйнування
«Вимальовується вкрай гнітюча картина, коли читаєш ці приклади, але не забуваймо, що на світі все ще є Добро і Краса, — каже педагог Ева Корчинська, яка працює в Школі Монтессорі. — Стосунки з батьками, близькі та сповнені довіри, врятували багатьох дітей від загибелі. Щира розмова без засудження й докорів — це скарб, який можуть собі дозволити кожні батьки. Погано, якщо для батьків це надто важко», — наголошує педагог.
Ева Корчинська зазначає, що в своїй педагогічній роботі зустрічала багатьох батьків, наляканих батьківськими обов’язками. Часто — незрілих, які реагували надто швидко, імпульсивно й бездумно. «Це не сприяє атмосфері довіри і не створює почуття безпеки, — пояснює вона. — Можливо, проблемою нашого часу є брак сімей із кількох поколінь зі спокійнішими бабусями та дідусями, які мають час на те, щоб вислухати своїх онуків? Якщо дитина має куди звернутися з будь-якою проблемою і тривогою, вона не ховатиметься у віртуальний світ, і навіть якщо помандрує туди з цікавості й побачить світ, викривлений крізь призму чиїхось хворих фантазій, то виговорить і виплаче свій біль та спустошення в сімейних обіймах».
фінансово.
Щиро дякуємо!
