Очевидно, всі, хто заперечує існування сатани, — заперечують існування гріха і зовсім не розуміють справи, яку здійснює Христос.
24 травня 1987 року св. Йоан Павло ІІ виголосив промову під час відвідин санктуарію Архангела Михаїла: «Ця боротьба проти злого духа, яку вів св. Архангел Михаїл, відбувається і сьогодні, тому що злий дух усе ще живе і діє у світі. Зло, яке помітне в ньому, аморальність, яку ми бачимо в суспільстві, відсутність цілісності в людині, внутрішній розлам, жертвою якого вона є, — це наслідки не лише первородного гріха, а й мерзенного і темного впливу сатани».
Часто, від усвідомлення наявності невидимого духовного світу та впливу на нас злих духів, у людей з’являється страх і тривога.
Отож пропонуємо вам підбадьорливі слова св. Терези Авільської про марні страхи та як їх позбутися.
Якщо Господь настільки могутній, як я знаю і бачу, якщо злі духи є Його невільниками, в чому моя віра не дозволяє мені сумніватися, — то що ж поганого вони мені можуть зробити, якщо я — служниця Царя і Господа? Отож, чому б мені мало забракнути відваги для боротьби навіть з усім пеклом? Я брала до рук хрест, і Бог насправді додавав мені відваги. Я вмить почувалася переміненою, і не боялася закликати їх усіх до боротьби: «Вийдіть усі, щоб я, Господня служниця, побачила, що ви можете мені зробити!»
Насправді це вони мене боялися, оскільки я була цілком спокійна. Відтоді у мене безслідно зник страх перед ними, я зовсім не боялася вигляду злих духів; це радше вони тремтіли переді мною. Всемогутній Господь усього створіння дав мені таку владу над ними, що тепер вони для мене — ніби дзижчання мухи. Вони до такої міри боягузливі, що як тільки почують, що ти їх не боїшся, — втрачають будь-яку відвагу. Ці вороги нападають лише на тих, хто втікає від боротьби з ними і сам легко піддається, або коли Бог дозволяє, щоб ці спокуси та страждання були для більшого духовного пожитку Його слуг.
Нехай Господь у своєму Божественному милосерді зробить так, щоб ми вміли боятися лише того, чого справді треба боятися, щоб ми зрозуміли цю незаперечну правду: що один повсякденний гріх може завдати нам більшої шкоди, ніж усі пекельні сили, разом узяті.
Чи ви знаєте, коли чорти переповнюють нас страхом? Тoді, коли ми самі даємо привід до страху нашою прив’язаністю до почестей, до розкоші та багатств цього світу. Тоді, розкошуючи в цьому і пожадаючи того, чим ми повинні би гидувати, ми самі вкладаємо в їхні [злих духів] руки зброю, якою повинні боротися з ними. А також допомагаємо їм здобути перемогу й завдавати нам різноманітної шкоди. Жалість виникає при думці про це, адже достатньо вхопитися за хрест і відмовитися від цих матеріальних благ задля любові до Бога, і тоді злий дух втікатиме від нас дужче, ніж ми від цієї зарази. Злий дух любить брехню, він сам — брехня, і ніколи не змагатиметься з тим, хто живе у правді. Та коли він бачить у когось затьмарений розум, то вправно доводить цю людину до цілковитого засліплення. А коли помітить, що хтось аж такий сліпий, що своє щастя вбачає у благах цього світу, марних і незначущих, ніби дитячі іграшки, — то чинить із тією особою, як із дитиною, і сміливо кидається на неї не раз, а багато разів.
Не приведи Господи, щоб я опинилася серед цих нещасливців, але щоб завдяки благодаті вміла побачити справжній душевний мир, уміла назвати потіхою справжню потіху, а ніколи — те, що є фальшем та облудою. Тоді я зможу кепкувати з усіх дияволів, і тоді це не я буду їх боятися, а вони боятимуться мене. Я не розумію страху людини, яка кричить: «Диявол! Диявол!», тим часом як повинна кричати: «Бог! Бог!» — і нагнати страху цілому пеклу. Xіба ми не знаємо, що духи навіть не можуть зрушитися, якщо Бог їм цього не дозволить? То навіщо всі ці марні страхи? Що стосується мене, то більше я боюся тих, хто боїться диявола, ніж самого диявола; бо він мені нічого не може зробити, а вони, особливо якщо це сповідники, можуть принести великий неспокій моїй душі. Це через них я пережила стільки років великих страждань, що й сьогодні дивуюся, як зуміла це знести. Нехай буде благословенний Господь, що приніс мені такий щасливий порятунок!
Христос є центром сотворіння та цілої історії, і з цього випливає, що, лише віруючи в Його Ім’я, ми можемо перемагати і визволитися з рук сатани, неприятеля спасіння.
«Якщо Бог за нас, хто проти нас?» (Рим 8, 31)