Коли ми згадуємо про роботи Пабло Пікассо, на думку передусім спадають імпресіоністичні пейзажі та портрети у стилі кубізму. Але до того, як він став відомим як художник-модерніст, його твори мали набагато реалістичніший характер.
Чудовий приклад — «Перше Причастя», одна з його найперших картин. 15-річний Пікассо написав її, коли сам ще навчався в інших майстрів. Він вирішив написати цю сцену для виставки у Барселоні за порадою свого батька. Пікассо зобразив батька у образі священника, сестру — в образі дівчини, що приймає Причастя, а сина батькового друга — в образі міністранта.
Релігійна тематика — рідкість для творів Пікассо, оскільки у подальшому творчому житті він її не торкався. Більшість робіт художника на сакральні теми входять до його студентських альбомів. Але, хоча Пікассо не був побожним, він зберігав здорову пошану до віри навіть протягом свого дорослішання. Як повідомляє вебсайт, присвячений творчості художника, коли його запитали, чи не шкодує про те, що написав цю картину, він сказав: «У жодному разі. Тоді це було дуже важливо для мене».
З огляду на увагу до деталей можна зрозуміти, що ця тема справді була важливою для юного Пікассо. Кожен мазок оживляє цю сцену: від складок на вуалі дівчини до ледь помітних текстур на стіні позаду. Один із найбільш примітних аспектів картини — це пошана, про яку свідчать постаті, намальовані у профіль.
PabloPicasso.org пояснює, що ця сцена має символічне значення для художника. Перше Причастя — важлива частина переходу католика від дитинства до дорослого життя у Церкві. Так само цей твір ознаменував момент змін у житті Пікассо, коли він пройшов шлях від студента-митця до справжнього художника. Це була проривна робота Пікассо, що допомогла його формації як одного з найвпливовіших художників усіх часів.
Читайте також: Ян Вермер і його прихований католицизм
«Пікассо підкреслив це відчуття, поєднавши яскравий білий колір сукні дівчини з білим покровом вівтаря та сяйвом свічки, що освітлює всю сцену», — пише сайт.
«Перше Причастя» вважається першим шедевром Пікассо, але цього рівня мистецтва він досяг ще за кілька років до його створення. Коли йому було лише 13 років, його батько і вчитель Хосе Руїс Бласко переглянув одну з картин свого сина і був вражений. Він подарував Пікассо власну палітру та пензлі і сказав, що самому йому вони більше не потрібні. Хоча він продовжував викладати в художніх школах, сам Руїс Бласко більше ніколи не написав жодної картини.
Читайте також: Католицький сюрреалізм: як Сальвадор Далі отримав папське благословення
Переклад CREDO за: Дж.-П. Мауро, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
