У цей тривожний час, коли Росія розширила географію війни проти України по всій її території, людям віруючим важливо чути голос своїх пастирів і відчувати, що Церква, частиною якої вони є, разом із ними протистоїть злу.
CREDO запитує єпископа-помічника Львівської архідієцезії Едварда Каву про те, як діяти у цей час священникам і богопосвяченим, що робити вірянам, як протистояти паніці й не примножувати хаос.
— Ще вчора аналітики говорили про те, що стан напруження і психологічного тиску може тривати місяцями й навіть роками, а сьогодні ми прокинулися в іншій реальності…
— Папа Франциск цими днями сказав, що боляче, коли люди, які називають себе християнами, ініціюють війну. Війна не приносить добрих плодів. Тільки страждання і рани, які ще довго будуть потім гоїтися. Тож війна небезпечна для всіх без винятку. І хоча провина за тим, хто її ініціює, та жертвами стають усі люди — з обох боків.
— Але ми маємо захищатися.
— І ми будемо це робити. Не ми цю війну розпочали і не ми її спровокували, але захищати свою країну маємо обов’язок.
— На чому варто зосередитися зараз, щоб усі наші зусилля були ефективними і приносили плоди?
— У цей момент, у контексті того, що зараз відбувається, дуже важливим є духовний аспект. Зараз маємо духовно мобілізуватися, пробудити в собі духа мужності і довіритися Богові. Крім Бога, як бачимо, більше не маємо кому довіряти. Всі ці події показують слабкість усіх політичних систем та безпорадність світових лідерів. Це не сьогодні почалося; але сьогодні, перебуваючи в епіцентрі, маємо нагоду це чітко побачити. Тож нам справді треба серйозно омолювати цю ситуацію. Ми так багато про це говоримо! Закликаємо до молитви, до посту, — але, щиро кажучи, щось я не бачив, щоб останнім часом у наших храмах збільшилася кількість людей, які моляться. Можливо, сьогодні нарешті настане справжнє духовне пробудження, яким супроводжується серйозна загроза і люди почнуть посилено звертатися до Бога. Усі до сьогодні жили так, ніби нічого не відбувається. У той час як вже давно відбувається дуже багато недоброго.
Ще один важливий аспект, на якому варто зосередитися, — це захист. Нам необхідно налаштуватися на захист. Ми маємо обов’язок захищати себе від ворога: свою країну, родину й цінності. І Церква у цьому буде залишатися вірною Богові та людям до кінця.
Третій аспект — матеріальний. Ми маємо бути готові ділитися хлібом, допомагати потребуючим, і Церква повинна першою виходити з такими ініціативами. Дати людям дах над головою і, за потреби, медичну допомогу. Бути як Милосердний самарянин. Не можемо робити вигляду, ніби нічого не відбувається, як той священник у Євангелії від Луки, і пройти обік. Маємо бути милосердними і вже зараз почати організовувати відповідні місця та засоби для того, щоб бути прихистком для всіх без винятку. Будемо відкривати все, що маємо, і ділитися з людьми тими засобами, які маємо. Ніхто не залишиться сам на сам зі своїми проблемами. Я знаю, що багато наших парафій почали цю підготовку заздалегідь і готові приймати людей, щойно це буде необхідно. Ми також маємо інформацію від людей, які мають медичну освіту чи відповідні навички з надання медичної допомоги, про те, що вони готові допомагати. Ми підтримуємо зв’язок зі священниками, щоб розуміти і знати, хто і яку допомогу зможе надати.
— У цей тривожний час — що би Ви хотіли сказати священникам, богопосвяченим і всім задіяним у життя Церкви?
— Сьогодні важливо не піддаватися паніці, залишатися притомними і тверезо оцінювати ситуацію. Молитися і спостерігати за розвитком подій, щоби вчасно реагувати, щоб допомагати іншим. Ми сьогодні маємо бути опорою для наших вірян там, де кожний з нас покликаний служити. Наше завдання — проголошувати Добру Новину і говорити передусім правду, про війну зокрема. Війна вже стала нашою реальністю, і крім Бога не маємо на кого надіятися.
— Що Ви хотіли би сказати людям, які прокинулися сьогодні від тривожних новин?
— Я хочу просити вас усіх і кожного зокрема: об’єднати свої і духовні, і людські ресурси, щоб захищатися від зла. Нехай кожний служить іншим тим, що вміє і може найкраще. Ми всі зараз у небезпеці; але ми не можемо і не повинні дозволяти собі панікувати і поширювати хаос. Зберігаймо мир у серці, спокій в душі і покладаймо надію в Господі, не занедбуючи своїх обов’язків щодо свого народу, країни і родини.
фінансово.
Щиро дякуємо!
