В Україні з офіційним візитом перебуває Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами архієпископ Пол Річард Ґаллаґер. Безперечно, це ще один успіх української дипломатії на міжнародній арені, — але також знак того, що стійкість і мужність, із якою Україна чинить опір агресору, робить її гідним партнером та співрозмовником світової спільноти.
Що означає для України цей візит, яка його мета, а також про те, як світ дипломатії дивиться на Україну в контексті війни і чи є надія дочекатися візиту Папи Франциска найближчим часом — про це CREDO спілкується з паном Андрієм Юрашем, послом України у Ватикані.
— Чиїм зусиллям Україна завдячує візит такого високого гостя, як архієпископ Пол Річард Ґаллаґер?
Під час перебування в монастирі бенедиктинок у Солонці
— Тут збіглися дві речі. Є певна формальність: цьогоріч відзначається 30 років встановлення дипломатичних взаємин між Апостольською Столицею та Україною, — але неформально ми розуміємо, що сьогодні до України прикута потужна увага. У Ватикані всі розуміють, що Україна є головним духовним центром, навколо якого гуртуються не лише політичні питання, але й духовні осі, що визначають політику як стосовно України, так і в глобальному вимірі. Щодня відбуваються потужні комунікації, і архієпископ Ґаллаґер, Секретар із міжнародних взаємин, виявив бажання відвідати Україну. Після доволі тривалих узгоджень він зараз тут. У нього є декілька цілей: побачити на власні очі перебіг ситуації; запевнити Україну в бажанні Апостольської Столиці максимально докластися до того, щоб зупинити цю кровоточиву рану — війну, яка далі триває. Ну і на майбутнє: оскільки українська сторона, і наше посольство у Ватикані зокрема, постійно говорить про потребу того, щоби папа відвідав нашу державу, — архієпископ хоче зрозуміти, якими можуть бути обставини і наскільки це зараз у глобальному, локальному, білатеральному, будь-якому іншому контексті можливо реалізувати.
— На Вашу думку: які ще обставини повинні скластися та які умови мають бути виконані, щоб папа наважився прибути в Україну?
— На мою думку, всі формальні та неформальні умови вже виконано. Формальні — тобто всі офіційні запрошення вже надіслані: і президент писав і просив папу декілька разів, його запрошення надіслано особисто папі, а також пішло через дипломатичні канали; і очільники Церков запевнили папу в своєму бажанні бачити його на українській землі; і, звісно, є трагічний контекст, якого не можна не взяти до уваги, — це війна. Чого бракує? На мою думку, бракує, умовно кажучи, якогось імпульсу, сигналу з неба, щоби папа котрогось дня прокинувся — і як людина емоційна, що зворушливо ставиться до багатьох речей, значною мірою мотивована духовними поривами — відчув цей поклик і сказав: «Завтра я маю бути в Україні!»
— Отже, нам, католикам, потрібно молитися про натхнення Святого Духа для Папи Франциска?
— Безсумнівно. Я не хотів так це називати, але те, що Ви так чітко сформулювали, — мабуть, те єдине, що зараз може допомогти реалізувати такий задум у цій ситуації. Багато передумов уже виконано. Папа сказав у недавньому інтерв’ю, що не буде зустрічатися з патріархом Кірілом, бо для українців це була би дуже дражлива річ. Багато речей уже склалося і зараз потрібен такий глибокий зворушливий імпульс зсередини. Особисто мені Папа казав, що всі ці запрошення лежать у нього на столі. Він їх бачить, він їх вивчає і хоче знайти доречний момент. І ми повинні духовно наближати момент прийняття цього надвідповідального рішення Святішим Отцем.
— Які настрої панують у дипломатичних колах Ватикану, які прогнози щодо України — як оцінюють нашу ситуацію і шанси на міжнародній арені?
— Увага надзвичайно потужна. До цього моменту ніхто навіть уявити не міг, що Україна стане своєрідним осердям. Від перших днів мого перебування в Апостольській Столиці, а це трохи більше ніж два з половиною місяці, я відчув з боку інших дипломатів бажання допомогти, бажання втрутитися в ситуацію зсередини, з глибини, з досвіду, — а багато послів мають насправді потужний досвід, щоби змодерувати як внутрішню думку в дипломатичному корпусі, так і вплинути на думку тих, хто ухвалює рішення у Ватикані, щоб це було на користь нашої держави. Якщо подивитися в соцмережах реакцію на сьогоднішні повідомлення про приїзд архієпископа, то можна побачити, що за всього за годину з’явилися сотні реакцій. Увага світу зараз прикута до України. Без перебільшення. Всі слідкують за розвитком ситуації: і представники дипломатичного корпусу, і керівники римських дикастеріїв.
Ми зараз на передовій духовної боротьби за беззаперечні духовні цінності та ідеали. Ми втілюємо їх у цивілізаційному контексті, а Апостольська Столиця їх втілює в історично-духовному контексті. Ми духовно близькі й маємо це завдання виконати разом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
