Інтерв’ю

Ватикан скасував плановану зустріч Папи з Кірілом

22 Квітня 2022, 14:28 2609 КАІ

«Я б хотів зробити що завгодно, аби в Україні більше не загинула жодна людина. Ні одна більше. І я готовий зробити все», — каже Папа Франциск в інтерв’ю для аргентинського видання.

У цій розмові Святіший Отець підтвердив, що раніше планована зустріч із патріархом Кірілом відкликана.

Розмову провів Хоакін Моралес Сола, журналіст «La Naсión»; вона була опублікована 21 квітня 2022 р., в четвер, увечері.

— Чому Ваша Святість ніколи не називає Путіна ані Росії?

— Папа ніколи не називає голову держави, ані тим більше країну, яка більша за главу своєї держави.

— Чи можна, отже, припустити, що є певні посередницькі зусилля?

— Вони завжди є. Ватикан ніколи не спочиває. Я не можу розкривати подробиць, оскільки то вже не була би дипломатична діяльність. Але ці спроби ніколи не закінчаться.

— Яке значення мав візит Вашої Святості до Посольства Росії при Апостольському Престолі?

— Я пішов сам. Не хотів, щоб мене супроводжували. То була моя особиста відповідальність. Рішення, до якого я прийшов під час нічного чування, роздумуючи про Україну. Для кожного, хто хоче бачити, цілком ясно, що я сигналізував урядові, що він може незабаром закінчити війну. Щиро кажучи, я б хотів зробити що завгодно, аби в Україні вже не загинула жодна людина. Ані одна більше. І я готовий зробити все.

— Росія стверджує, що сусідня з нею Україна збирається вступити в НАТО і що це загрожує безпеці Росії. Чи вважаєте Ви, Ваша Святості, що превентивна війна — виправдана?

— Кожна війна — анахронічна в цьому світі й на цьому етапі цивілізації. Тому я публічно поцілував український прапор. То був жест солідарності з її загиблими, з їхніми родинами і з тими, хто страждає в еміграції.

— Чому Ви не поїхали до Києва, де на Вас напевно чекають стільки людей?

— Я не можу робити нічого, що загрожувало би вищим цілям, якими є закінчення війни, перемир’я або принаймні гуманітарні коридори. Який сенс мала би подорож Папи до Києва, якщо наступного дня війна надалі триватиме?

— Ваша Святосте, які у Вас стосунки з патріархом Кірілом?

— Дуже добрі. Я переймаюся, що Ватиканові довелося відкликати другу зустріч із патріархом Кірілом, яку ми мали запланованою на червень у Єрусалимі. Наша дипломатія, однак, зрозуміла, що зустріч обох сторін у цей час могла би призвести до численних непорозумінь.

Я завжди підтримував міжрелігійний діалог. Коли був архієпископом Буенос-Айреса, довів справу до плідного діалогу між християнами, юдеями та мусульманами. То була одна з ініціатив, якими я найбільше пишаюся. Це та сама політика, яку я просуваю у Ватикані. Як ви вже не раз чули, порозуміння для мене важливіше за конфлікт.

— Ви написали до одного публіциста, що ми, журналісти, знаходимо задоволення в «копрофілії», і це пролунало як звинувачення на адресу всіх журналістів. Загальний докір є завжди докором несправедливим. Святіший Отче, Ви з цим погоджуєтеся?

— Звісно; але я такого звинувачення не висував. Я хотів звернути увагу на спокуси, на які може наражатися журналіст. Так само я вказую на спокуси, на які можуть бути наражені священники, єпископи і навіть папи! (сміється)

Я завжди говорю про журналістику як про «шляхетну професію», і саме це я написав тому журналістові (Ґуставо Сильвестре). Якби я вважав, що всі журналісти займаються копрофілією, Ви би тут зі мною не сиділи.

— Оскільки ми знайомі вже 30 років, таке визначення журналістики мене здивувало.

— Повторюю: я ніколи не висував такого звинувачення всій журналістиці. Я тільки вказав на спокуси. Вперше про спокусу «копрофілії» в журналістиці я говорив 20 років тому на одній вечері в ADEPA (La Asociación de Entidades Periodísticas Argentinas — Національна асоціація видавців періодики Аргентини. — Прим. пер.). Мені, однак, видається, що з-посеред чотирьох спокус, на які я вказую в журналістиці (дезінформація, оббріхування, знеславлення і копрофілія) найважливішою є не копрофілія, а дезінформація. Журналістика це шляхетний фах, коли вона виконує свою місію інформувати. Дезінформація це протилежність інформації.

— Ви давали згоду на публікацію цього листа?

— Аж ніяк. Той журналіст запитав мене, чи може його оприлюднити, а я відповів, що ліпше цього не робити, «щоб не доливати оливи у вогонь». Я не хочу, щоб [у цьому питанні] були будь-які сумніви. Я тільки звертав увагу на спокуси, на які можуть бути наражені деякі журналісти. Це ніколи не було обвинуваченням цілої журналістики.

— Ваша Святосте, коли Ви відвідаєте Аргентину?

— Не знаю. Цьому має сприяти шерег обставин. Але я хочу ще раз побачити цю країну, бо ніколи про неї не забував.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: