Хоча ми знаємо, що родоначальник сучасного фентезі Джон Рональд Руел Толкін був відданим католиком, деяких читачів дивує, що у його епічній серії «Володар перснів» узагалі не фігурує Бог.
По-перше, для створення «Володаря перснів» Толкін скористався більш тонким підходом до католицизму, переплітаючи свою віру з різними темами.
Наприклад, перед публікацією саги він написав листа до священника, отця Роберта Мюррея, у якому сказав:
«Звісно, “Володар перснів” — це фундаментально релігійний і католицький твір; з першого погляду — несвідомо, але при більш детальному перегляді — цілком свідомо. Ось чому я не вставив і не вирізав практично жодних посилань на щось на кшталт релігії, культу чи духовних практик у вигаданому світі. Бо релігійний елемент тут поглинений історією та символікою».
Толкін дозволив своїй католицькій вірі керувати ним під час написання, хоча Бог прямо не згадується у тексті.
По-друге, створюючи міфологію свого світу, він чітко показав Бога у своїй історії про сотворення.
У творі, який пізніше був опублікований як «Сильмариліон», Толкін назвав Творця «Ілуватар». Це вигадане ім’я означає «Всебатько» і є найбільш очевидним посиланням на Бога Отця.
У «Сильмариліоні» Ілуватар створює світ за допомогою музики та «виспівує» творіння у буття. Таким чином Толкін розширив розповідь із Книги Буття, де Бог «промовив» світ до існування, пов’язавши це з прекрасною піснею.
Ілуватар часто фігурує у першій частині «Сильмариліону», але потім починає діяти більш «кулуарно» у ході історії.
Можливо, ім’я Бога не згадується на кожній сторінці історії Толкіна, але Божественне Провидіння чітко проступає в усіх подіях, що відбуваються у Середзем’ї.
Толкін використав свою католицьку віру, щоб сплести прекрасну історію, яка явно була натхненна його вірою, хоча вона й не така відверто християнська, як декому хотілося би.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia
Фото: jonathanguzi/Deviantart
фінансово.
Щиро дякуємо!
