Психотерапевтка, сестра Терезьєн, описує свої шукання відповідного знаряддя для пом’якшення симптомів травми, і як вона відкрила метод EMDR.
Розповідь сестри переказує Vatican News.
— Я належу до Згромадження Сестер Милосердя св. Карла Борромея. Ми дуже активне згромадження, але водночас споглядальний вимір для нас фундаментальний. Наша місія — бути близько до тих, хто страждає. Наші перші співсестри опікувалися жертвами чуми на вулицях Нансі у Франції після Тридцятирічної війни.
Мій перший фах — медсестра. Я кілька років працювала у нашому шпиталі в Празі у різних відділеннях. І саме там у мене зродилося прагнення краще зрозуміти внутрішні механізми людини, її психологічної динаміки. Траплялося, що деякі пацієнти розповідали мені свої історії, позначені стражданням, а також родичам пацієнтів часто треба було виговоритися, поділитися переживаннями. І я помітила, що слухання допомагає пом’якшувати страждання. Однак я нерідко відчувала потребу мати відповідні знаряддя, щоб могти краще допомагати тим, хто звірявся мені у своїх болях.
У цей час я також почала вивчати теологію, і мене сильно зацікавила тема внутрішніх ран. Ліценціат із теології я написала на міждисциплінарну тему впливу акцептації (прийняття) і зцілення особистої історії на духовний розвиток. Промоторка моєї праці, сама психолог, дала мені важливий імпульс піти в напрямку вивчення психології.
Я перебралася до Рима і записалась на навчання в Інститут психології Папського Григоріанського університету. Повернувшись до Праги, почала працювати як психотерапевтка, приймаючи багато людей із комплексними травмами. Частину моїх пацієнтів становили люди, які зазнали сексуального використання. Це дуже складна травма, яка вимагає делікатної та наполегливої праці. Я багато навчалася, щоби щораз краще розуміти, як допомагати цим людям, і шукала щораз дієвіших шляхів. Саме в цьому контексті я ознайомилася з методом EMDR.
Цей метод — вельми дієвий і обережний, він допомагає вивести людей зі страждання, перемінюючи пережиті травматичні події, що зафіксувалися в нейронних мережах і викликають численні симптоми. Метод EMDR має багато видів протоколів, які можна використовувати залежно від проблем окремих людей. Ці проблеми походять від двох типів травми: ті, що пов’язані зі стосунками, пережитими в дитинстві, і ті, що пов’язані з ситуаціями, які несуть загрозу для життя (катастрофи, дорожньо-транспортні пригоди, землетруси, війни тощо).
Окрім різних протоколів, також є знаряддя, які можна використовувати безпосередньо після травматичної події, щоб допомогти людям заспокоїти нервову систему і пропрацювати симптоми посттравматичні порушення. Наприклад, рік тому в Чехії був смерч, який знищив п’ять сіл у Моравії. Товариство EMDR, яке виникло 2020 року і до якого я належу (Český institut pro psychotraumatologii a EMDR), вийшло на зв’язок з італійськими колегами. Великою підтримкою для нас під час цієї катастрофи була голова Товариства, доктор Ісабель Фернандес. Вона дала нам знаряддя, що допомогли наблизитися до людей і допомогти їм упоратися з цією ситуацією. Разом із моєю колегою Зузанною Чепеліковою, керівничкою нашого Товариства, ми поїхали в Моравію, працювати з людьми на місці. В цей час ми також контактували з нашим американським колегою з EMDR, доктором Ігнасіо Хареро, який допоміг у праці з деякими групами, оскільки в катастрофах потрібно працювати з людьми в групах — складно мати час для індивідуальних сесій.
Цей досвід підготував нас до зустрічі з загрозами в Україні. Через тиждень після вибуху війни Зузанна Чепелікова організувала онлайн-курси для українських колег, психологів та психіатрів, за співпраці з Асоціацією ЕМДР в Україні та з великою підтримкою EMDR Europe і доктора Хареро особисто. Відтоді ми провели вже багато курсів для понад 1,5 тисячі українських колег, які можуть допомагати на місцях. У червні, на міжнародній конференції EMDR у Валенсії, я могла зустрітися з деякими українськими колегами та вислухати їхні свідчення. Зокрема одна з них, яка працює у шпиталі з пораненими воїнами, сказала, що метод EMDR приніс їм велике полегшення і допомагає краще загоювати тілесні рани, бо нервова система людей заспокоїлася і тіло краще реагує на ліки. В цей страшний і тяжкий час ми також відчули близькість, солідарність і чулість, які могли одні одним виразити.
Це було прекрасне переживання на людському рівні, бо ми переконалися, що коли опиняємося перед чимось тяжким, то можемо одні одним допомогти. Солідарність може зробити так, що квіти добра і краси виростуть також у болісних ситуаціях, через які ми проходимо.
* EMDR (Eye Movement Desensibilization and Reprocessing) — це десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) з допомогою руху очей.
Подвійний фокус уваги — на травматичному досвіді та стимулах, що почергово активують ліву і праву півкулі мозку, — залучає механізм прискореного опрацювання інформації, сприяє інтеграції травматичних спогадів в усвідомлене згадування, а відповідно, приводить до зменшення симптомів посттравматичного стресового розладу. Це спосіб «перемикати» мозок на правильну обробку інформації.
Після опрацювання травматичного спогаду із допомогою методу EMDR людина може відсторонено дивитися на ситуацію, а не переживати її знову і знову.
фінансово.
Щиро дякуємо!
