Перед лицем загострення гуманітарної кризи, викликаної війною, а особливо обстрілами об’єктів критичної інфраструктури з боку Росії, потрібно молитися про те, щоби світ не забув про війну, тобто щоб пам’ятав, що там є конкретні люди, які страждають.
На цьому наголосив єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло в розмові з Vatican News. Він нещодавно здійснив подорож до Рима, під час якої зустрівся також зі Святішим Отцем.
«Україна має місію від Бога — об’єднувати всіх християн. І я вважаю, що тепер у світі немає подібного місця, де б цей процес об’єднання відбувався на такій швидкості», — зазначив в інтерв’ю єпископ Ян.
Владика Ян Собіло, який здійснює своє служіння у Запоріжжі, висловив радість і вдячність Богові за те, що йому вдалося здійснити подорож до Рима й Ватикану і подякувати Святішому Отцеві за підтримку та допомогу. Він згадав також про акцію «Папа для України», яка була започаткована 2016 року і за яку він особисто був відповідальний. Завдяки цій ініціативі допомогу отримали також численні мешканці тих територій, які тепер є окупованими.
Гуманітарної допомоги треба ще більше
Розповідаючи про поточну гуманітарну ситуацію та основні потреби мешканців Запоріжжя, єпископ Ян Собіло підкреслив: із настанням зими гуманітарної допомоги потрібно ще більше. Якщо в селах люди мають більше можливостей обігріти приміщення, приготувати їжу й дістати воду, то у великих містах, зокрема в багатоповерхівках, за відсутності основних комунальних послуг, ситуація може стати катастрофічною — особливо якщо російська армія не перестане обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури. «Наприклад, тепер ми їздимо до Оріхова, який уже понад пів року не має ні електроенергії, ні газу, ні води, тому мешканці, які там залишилися, живуть тільки з того, що ми їм привозимо», — сказав єпископ.
У Запоріжжі Церква також допомагає переселенцям і мешканцям, які залишилися в місті. «Люди не мають праці, бо багато підприємств не могли надалі провадити тут свою діяльність і переїхали в інші місця, — зазначив єпископ. — Тому треба молитися, щоб світ не забув про війну, тобто щоб бачив, що там є конкретні люди, які страждають».
Сила молитви
«Військові розповідають такі випадки, коли, наприклад, впала ракета і їх усіх мало би знести, а вона не розірвалася. Хлопці прямо кажуть: “Хтось вимолив. Може, наші матері, наші дружини, наші діти, які моляться за нас, вірні, які моляться в парафіях”», — зауважує владика Ян. Він переконаний, що перемога настане, але це залежить також і від нашої молитви. За його словами, важливо також не гаяти час на дрібниці, а організовувати різного виду допомогу, бо коли військові бачать людей, «які трудяться з любов’ю та відданістю і не шкодують ні свого здоров’я, ні часу, ні грошей», то їм це дає зрозуміти, що вони не намарно захищають свою батьківщину, бо вона має гарне майбутнє.
Україна — місце будування єдності
«Ще в 2014 році, коли розпочалася війна, ми почали більше молитися разом», — зазначає єпископ-помічник Харківсько-Запорізький. Він розповідає про те, як виглядає співіснування різних конфесій, релігій і культур у цей складний період. Міжконфесійні молитви, за його словами, вже стали в місті звичним явищем. «Україна має таку місію від Бога: об’єднувати всіх християн, — наголосив він. — І я вважаю, що процес об’єднання вже розпочався. Раніше кожен захищав свої традиції, свій стиль молитви, “бо це не наше, це чуже”, а тепер бачу, що основним є молитися, збиратися навколо Господа всі разом: і православні, і греко-католики, римо-католики, протестанти, Вірменська Церква — всі об’єднуємося, молимося, маємо регулярні зустрічі, і Бог діє. І бачу, що тепер у світі такого другого місця в світі, як Україна, немає, де б цей процес об’єднання відбувався на такій швидкості».
фінансово.
Щиро дякуємо!
