Всесвітній день миру, встановлений святим Павлом VI, протягом років дедалі більше виявляється пророчою інтуїцією.
Саме з духу цієї ініціативи папи Монтіні черпає натхнення Папа Франциск, який протягом цього трагічного року, позначеного війною в Україні, не щадив сил, намагаючись покласти край цьому кривавому конфліктові, а також багатьом іншим забутим війнам у світі — пише Vatican News.
«Ви помітили, як часто наші слова повторяють думки та напоумлення, що стосуються теми миру», ми робимо це, «бо хочемо, щоб ніколи Бог та історія не дорікнули нам за те, що ми мовчали перед обличчям загрози нової пожежі між народами». Ці слова, які безпосередньо нагадують нам про численні заклики Папи Франциска протягом цього annus horribilis, що добігає до завершення, містяться у посланні, яким 8 грудня 1967 року святий Павло VI встановив Всесвітній день миру, який 1 січня 2022 р. відзначатиметься вже 56 раз. Це день, як пояснював Папа Монтіні, що не має на меті бути «виключно нашим, релігійним, тобто, католицьким», а виходить назустріч «прийняттю з боку всіх справжніх друзів миру». Таке відзначення, в намірах Папи, мало проводитися саме на початку кожного нового року «як побажання та обітниця», щоб саме «мир, зі своєю справедливою та благотворною рівновагою, панував над перебігом прийдешньої історії».
Вражає смирення, з яким Павло VI запропонував цю ініціативу. «Католицька Церква, — підкреслював він, — з наміром послужити і дати приклад хоче просто запропонувати ідею». Ідею, яка з бігом часу, що особливо очевидно в цьому драматичному 2022 році, набула значення пророчої інтуїції, підкресленої також тією увагою, що, виходячи на межі церковного горизонту, щороку надається змістові послання, яке Римські Архієреї присвячують цьому дневі. Лише за п’ять років до його встановлення, попередник папи Монтіні, святий Йоан ХХІІІ, вже докладав усіх своїх зусиль, щоб посприяти мирному вирішенню Карибської кризи. З цього досвіду за рік народилася енцикліка «Pacem in Terris», на яку Павло VI безпосередньо покликається, переконаний у тому, що не варто щадити жодних зусиль, щоб підтримувати мир, «єдиний і справжній напрямок людського поступу».
Саме такий дух надихав Папу Франциска протягом цих десяти місяців перед обличчям дедалі чіткішого окреслення похмурого профілю третьої світової війни, що вже перестає бути фрагментарною. Щоби покласти край війні в Україні, яка переживає російський напад, Папа підніс десятки закликів, проголосив дні молитви й посту, підтримав різного роду благодійні ініціативи. Він задіяв дипломатію Святого Престолу з надзвичайними зусиллями (чи ж бувало колись, щоб Папа прибув до посольства якоїсь держави?). Його не зупинила критика. Він чинив це з упертою переконаністю в тому, що можна і потрібно спробувати все, що може допомогти створити можливості для миру. Ось чому, навіть не знаючи, що нас чекає у році, який розпочинається, можемо бути впевненими в тому, що Папа Франциск робитиме все для того, щоб ця обітниця, яку називають миром і яку призивав Павло VI, була збереженою і на прийдешнє.