Італійський математик, який не раз зустрічався з папою Бенедиктом XVI, розповідає про його риси доброти, делікатності й тонке почуття іронії.
31 грудня 2022 ро. перестало битися серце папи-емерита Бенедикта XVI. Багато католиків і християн відчули великий сум через цю втрату. Ба більше, навіть люди, які називають себе атеїстами, часто доброзичливо відгукуються про цього Вселенського Архієрея, відзначаючи його увагу до діалогу з невіруючими людьми. Серед них — італійський математик П’єрджорджо Одіфредді, колишній викладач логіки Туринського університету та есеїст, який разом із папою Бенедиктом XVI видав дві книжки: «Дорогий Папо богослове, дорогий математику атеїсте. Діалог між вірою та розумом» і «На шляху до пошуку Істини. Листи та розмови з Бенедиктом XVI». В інтерв’ю для Vatican-News науковець пригадує про свою дружбу та особливості своїх розмов із покійним папою Бенедиктом XVI.
Зародження дружби
Відповідаючи на запитання про те, як постала їхня дружба, пан П’єрджорджо відповів, що вона виникла дещо випадково. Після публікації своєї книжки про християнство з погляду атеїста, яка спричинила великий розголос, видавництво запропонувало йому провести діалог із віруючою людиною, який через певні обставини видався для нього складним. Опісля математик написав коментар до книги Йозефа Ратцінґера «Вступ до християнства» у формі уявного діалогу, видавши книжку «Дорогий Папо, я пишу тобі». Після зречення Бенедикта XVI 2013 р. йому вдалось передати цю книжку вислуженому папі. На своє здивування, Одіфредді отримав довгу відповідь папи-емерита. Так 2013 р. вийшла їхня перша спільна книжка. «У цей момент було цілком природно попросити принести йому книжку і мати можливість прийти на аудієнцію, але я думав, що вона буде останньою. Насправді далі з’явилася, так би мовити, “іскра”, яка, окрім суперечок про релігію чи обговорення теоретичних питань, спалахнула, можливо, також через те, що наш життєвий досвід був у певному сенсі схожим: ми обидва університетські професори, обидва семінаристи — у тому сенсі, що я відвідував малу семінарію у дитинстві, але покинув у 12 років — саме в тому віці, в якому Йозеф Ратцінґер свого часу вступив до такої ж. Він написав мені першого листа після тієї зустрічі, згадавши про псевдо-Діонісія, про якого ми говорили. З цього моменту розпочалося наше листування, і я відвідував його практично щороку до пандемії Covid-19», — зазначив П’єрджорджо Одіфредді.
Діалог, який реалізувався
Інше питання стосувалось особливостей їхніх спільних розмов. У цей період пан Одіфредді відзначив делікатність, доброту, спокій, люб’язність й тонке почуття іронії папи-емерита, незважаючи на різні дискусії та протилежні погляди обох опонентів. Математик також вказав на велику любов Папи Бенедикта XVI до книжок, маючи можливість побачити його бібліотеку. «У розмовах він часто радив мені книжки для читання, які стосувалися не тільки релігії. Спочатку ми спілкувалися переважно на релігійні теми — це було очевидно, — але потім ми заговорили, наприклад, про єгиптологію», — пригадав науковець. Він відзначив реальність інтелектуальних взаємин у діалозі між невіруючими та віруючими. «Важко уявити собі дві більш віддалені позиції, ніж ті, які можуть мати Папа, який є не лише віруючим, але й главою Церкви, що налічує мільярд і сотні мільйонів вірних, та, з іншого боку — атеїст. Дві абсолютно протилежні позиції, але які не заважають спочатку обговорити зміст своїх думок, отже, в нашому випадку — щодо релігії та атеїзму, а потім не заважають нам порозумітися особисто», — зауважив П’єрджіорджіо Одіфредді.
Часті розмови про взаємозв’язок математики та релігії
Італійський науковець відзначив також кілька міркувань покійного папи Бенедикта XVI, які стосуються математики та світу. «Звертаючись до молоді, він міркував про те, що між об’єктивними речами природи та суб’єктивними речами, такими як культура та математика, є якась гармонія у лейбніцівському ключі, а отже, з ідеєю, якщо є ця наперед визначена гармонія, то є хтось, хто створив це, і це саме Бог», — сказав пан П’єрджорджо. Він зауважив, що під час понтифікату Бенедикта XVI намагався запросити його на математичний фестиваль, а також присвятив один розділ у книжці «Дорогий Папо, я пишу тобі» взаємозв’язкові між математикою та релігією, додаючи, що математика може бути відкритішою до релігії, ніж інші природничі науки. «Йозеф Ратцінґер завжди дуже чутливо ставився до цього. Справді, я приніс йому декілька своїх підручників із математики. Ми говорили про святого Августина, який використовував багато математичних метафор у творі «Місто Боже». Я багато говорив із ним про Ґоделя, найбільшого логіка ХХ ст., який розробив математичну демонстрацію онтологічного доказу існування Бога св. Ансельма. Ми поверталися до цього багато разів. Власне, він жартома сказав мені: “Ви станете великим богословом!”. Отже, частина наших взаємин базувалася на теології та математиці», — з приємністю згадує П’єрджорджо Одіфредді про світлої пам’яті папу Бенедикта XVI.