Зречення, яке змінило історію Церкви: річниця несподіваної відставки

Десять років тому папа Бенедикт XVI оголосив про завершення свого понтифікату.

«Не раз роблячи іспит свого сумління перед Богом, я впевнився в тому, що, з огляду на похилий вік, мої сили вже недостатні для належного здійснення Петрового служіння. Я добре усвідомлюю, що це служіння, задля його духовної суті, має здійснюватися не лише ділами й словами, але не меншою мірою — страждаючи й молячись. Однак у сучасному світі, який швидко змінюється, та схвильований питаннями великої ваги для життя віри, — щоб керувати човном святого Петра та звіщати Євангеліє, необхідні також сили як тіла, так і духа: сили, яких останніми місяцями у мене настільки поменшало, що мушу визнати свою нездатність добре звершувати доручене мені служіння. Тому, добре усвідомлюючи серйозність цього акту, з повною свободою, заявляю про те, що зрікаюся служіння Єпископа Рима».

Десять років тому, 11 лютого 2013 року, в день, коли у Ватикані відзначається державне свято річниці підписання Латеранських угод, якими було створено сучасну Ватиканську державу, світ облетіла разюча та несподівана новина: під час зустрічі з кардиналами папа Бенедикт VI повідомив про своє зречення з Петрового служіння — пише Vatican News.

Несподівана заява

Проминули сторіччя відтоді, коли востаннє перед тим відбулося зречення Папи, а тому для більшості людей мова була про щось незвичне; але ті, хто зблизька супроводжували Бенедикта XVI, розуміли, що над цим питанням він довго і молитовно роздумував, розпізнаючи духовно. І його пояснення щодо цього кроку були абсолютно адекватними й чіткими.

Прощаючись, папа наголосив, що провадитиме приховане життя, але продовжуватиме служити Церкві молитвою. Так і сталося. Але в цьому молитовному житті, що протривало майже 10 років, не бракувало різних зустрічей, зокрема і з його наступником, якому він в останній день свого понтифікату — промовляючи до кардиналів, між якими був Хорхе Маріо Берґольйо, — обіцяв «безумовну пошану і послух».