День святого Валентина має довгу й багату історію, а традиція обміну «валентинками» нараховує багато століть. Навіть святий Франциск Сальський, що жив у XVII столітті, згадує про цей звичай.
Однак він заохочує альтернативний підхід до цієї традиції, запрошуючи обирати для людини святого, якого вона намагатиметься наслідувати, і дарувати їй картку з зображенням цього святого.
У листі до однієї монахині Франциск Сальський пояснює, як треба складати «букет» до такого типу «валентинок».
«Ти питаєш мене, моя люба дочко, який букет ти можеш подарувати своєму “Валентинові”. Він має складатися з певних маленьких вчинків чесноти, які ти маєш практикувати заради цього небесного “Валентина”; наприкінці ж ранкової медитації ти запропонуєш цей букет йому для освячення на честь твого дорогого Нареченого. Ти можеш також іноді збирати букети в Гетсиманському саду чи на горі Голгофі* — я маю на увазі ту мирру святого Бернарда** — і благати свого небесного “Валентина” прийняти їх від усього серця і прославляти за них Бога, так, ніби Він далеко розніс їхні пахощі; оскільки ти не ладна ні достатньо гідно вдихати аромат Його божественних квітів, ні достатньо звеличити їхню солодкість».
Святий Франциск Сальський прагнув заохочувати до доброчесного життя за допомогою унікальної традиції дня святого Валентина, нагадуючи, що це світське свято спочатку було зосереджене на канонізованому святому.
У своєму листі він вказує на особу “Валентина” цієї монахині, а також на благодаті, про які вона може просити свого небесного друга.
«Ти можеш попросити його, твого любого “Валентина”, щоб він узяв цей букет і дав тобі понюхати його зі своєї руки, а також щоб він дав тобі натомість ароматні рукавички, які вкриють твої руки ділами милосердя та смирення. Такими мають бути твої ніжні стосунки з благословенними лицарями Царя Слави. Я думаю, що це був святий Тома Аквінський — той, кого ти змальовувала протягом місяця, — найвидатніший Доктор, який будь-коли жив; він був незайманим; він був наймилішою, найскромнішою душею, яка тільки могла народитися».
Цю традицію може практикувати будь-хто, незалежно від свого віку і стану. Понад усе ми повинні прагнути любити один одного Христовою любов’ю, шукаючи натхнення у святих.
*мова про те, щоби збирати духовні плоди Страстей Господніх.
**Франциск Сальський посилається на проповідь святого Бернарда з Клерво, в якій він тлумачить Пісню Пісень («Торбинка мірри — любий мій для мене, на моїх грудях спочиває» (Пісн 1, 13) у контексті витривалості у стражданнях з любові і заради вічної слави.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
