Невже ми маємо бути безвольними жертвами насильства, більше того — навіть добровільно погоджуватися на подальше знущання, підставляючи кривдникам другу щоку?
Загалом, усі стародавні етичні кодекси ґрунтувалися на принципі справедливості — основному праві, яке регулювало міжлюдські стосунки.
Друга щока
Достатньо нагадати, що принцип «око за око, зуб за зуб» (Лев 24,19) міститься не лише в Біблії, а й у відомому з вавилонських часів кодексі царя Хаммурапі. Тому багатьом такими разючими й незрозумілими здаються слова Ісуса, який, посилаючись саме на цей принцип, промовляє фразу, яка донині пробуджує у багатьох християн тривогу. У своєму Євангелії св. Матей записав її так:
«Ви чули, що було сказано: око за око, зуб за зуб. А Я кажу вам: не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу» (Мт 5, 38‑39).
Пасивність до зла?
Невже Ісус заохочував своїх учнів до цілковитого підкорення й пасивності перед значними проявами зла? Невже ми маємо бути безвольними жертвами насильства, більше того — навіть добровільно погоджуватися на подальше знущання, підставляючи кривдникам другу щоку?
Усе всередині нас опирається такій позиції. Більше того; можна підставити другу щоку зі страху, бувши зламаним грубим насильством агресора, зовні зберігаючи покору, натомість маючи в серці страх, змішаний із ненавистю. Що ж насправді має на увазі Ісус, коли заохочує нас не опиратися злу?
Не даремно слово στρέφω (стрефо), яке зазвичай перекладають як «підставити» щоку, дослівно означає «повернути», «звернути» «змінити напрямок», «скерувати» щось до чогось. Це важливо тим, що жест «звернути до когось» другу щоку — особливо коли по одній щоці вас уже вдарили — означає готовність до стосунків, до діалогу, до пробачення.
Готовність до пробачення і примирення
Отже, йдеться не про те, щоб бездумно дати себе бити по обличчю, а про те, щоб агресія та насильство кривдника не пробудили в нас того самого, що керує ним: ненависті, ворожості, непробачення.
На жаль, використання принципу «око за око, зуб за зуб» як мірила людської справедливості провадить саме до цього. Зовні ми можемо вимагати належної нам відплати, але між нами та кривдником уже не буде примирення — стосунки розірвано. Як наслідок, хоч ми й маємо відчуття, що справедливість звершилася, насправді між нами та кривдником поглибилася прірва.
Більше того, в нашому серці часто не запановує мир, а з тим, хто нас скривдив, ми більше не хочемо мати справи. Тому Ісус заохочує нас не опиратися злу, а завжди бути готовими пробачити і примиритися. Саме це означає символічний жест «підставити другу щоку» тому, хто нас ударив.
фінансово.
Щиро дякуємо!
