Війна іде за те, чи існуватиме Україна, а також — яка вона буде: безбожна чи з Богом

Як функціонує Католицька Церква в Україні під час війни та яку основну місію вона має у цей важкий час?
На запитання CREDO відповідає єпископ Радослав Змітрович ОМІ, голова Комісії душпастирства родин при Конференції римо-католицьких єпископів України.
— Католицька Церква в Україні продовжує робити те, що робила в усі часи: служить людям. Я говорив останнім часом із багатьма священниками: всюди відбуваються великопісні реколекції. Це гарний знак, що, попри складну ситуацію в країні, священники дбають також і про духовну поживу для своєї пастви. Церква виконує свою звичайну, щоденну працю, якої не видно, в якій немає нічого сенсаційного: Святі Меси, катехизація, відвідини хворих, відвідини поранених у госпіталях, поїздки до військових на фронт, щоби посповідати їх та поспілкуватися з ними.
Сьогодні ми зазнаємо страшної агресії з боку росії і буквально боремося за те, щоб жити. Але, як Церква, ми свідомі також і того, що є боротьба не лише за фізичне виживання. Триває також боротьба за наші душі, за наше самовизначення, за майбутнє України і за те, якою вона буде у цьому майбутньому — безбожна чи з Богом. Ми маємо стовідсоткове переконання, що без Бога немає майбутнього, а страждання багатьох людей без Бога буде марним. Тому маємо залишатися вірними тій правді, яку нам об’явив Бог в Ісусі Христі. Правді про те, ким є людина, чим є життя, любов, страждання, сім’я…
Ми бачимо, що і у Вселенській Церкві з’являються сумніви та запитання; але ми маємо залишатися вірними тому, що присягали як священники і єпископи. Мені на думку спадає приклад одного турецького міста, яке майже не постраждало від землетрусу і в якому ніхто не загинув. А все тому, що мер міста дуже суворо слідкував, щоби забудовники дотримувалися всіх норм будівництва у сейсмічно активній зоні. От і нам слід чинити подібно. Ми не можемо нікого змусити жити згідно з Божими заповідями; але можемо і повинні самі їх дотримуватися і проголошувати Божу любов, яка єдина здатна зцілити людину.
Війна допомагає нам визначитися; вона показує нам правду про нас. Проблеми у Церкві роблять те саме: показують правду, яку маємо в собі. Зрештою, кожний із нас відповідатиме перед Богом за те, що говорить і що робить. Тож наша місія — проголошувати правду, шукати слова й аргументи, але передусім — відвагу проголошувати розіп’ятого й воскреслого Христа, особливо молодим людям, яких затягує сучасна безбожна культура.
Один місіонер зі США зробив свого часу спостереження, що люди з постсовєцького простору не знають, як упоратися з почуттям провини інакше, ніж заглушити його ліками, алкоголем чи в якийсь інший невластивий спосіб. Але віруючі люди знають, як із цим впоратися: потрібна особиста зустріч з Ісусом, бо лише Він пробачає нам наші гріхи. І усвідомлення цього в контексті війни має надзвичайно велике значення. Люди на війні — як цивільні, так і військові — борються з почуттям провини різного характеру, і наше завдання — нести усім Добру Новину про те, що Ісус має для нас прощення. Це сьогодні наша місія.
Інші статті за темами
ПЕРСОНА
Радослав ЗмітровичЯкщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Наші реквізити:
monobank: 5375 4141 1230 7557
Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)
Підтримайте
