Барбара Карська сім років страждала від сильних нападів тривоги. Під час панічних атак жінка тряслася навіть по кілька годин, усе її тіло тремтіло так, що іноді не могла встояти на ногах, у неї був розлад зору.
Тоді вона була далеко від Бога. Працювала в одній з лондонських корпорацій. Багато подорожувала, їй нічого не бракувало — але в серці жінка постійно відчувала пустку.
«Це почалося зненацька 2008 р., відразу після мого навернення. Раніше я активно зайшлася східними релігіями та ворожінням. Бували такі дні, що я не могла нормально працювати, бо раптово нападали страхи і відривали мене від реальності», — згадує Барбара.
Ліванський монах
Про св. Шарбеля вона вперше почула 2014 р. Її спільнота оголосила, що на реколекціях роздаватимуть олію цього святого. Барбару нею намастили. Вона молилася про таке ж смирення, як мав ліванський монах.
«Я відчувала, що я горда. У відрядженні мені приснився сон. Я попросила сповідника показати мені, що робити, щоб бути смиренною. Священник вийшов із конфесіоналу й дав мені образок зі св. Шарбелем. Він сказав, щоб я молилася до нього, бо він мені точно допоможе», — пояснює жінка.
Коли вона прокинулася, то була впевнена, що отримає допомогу з Небес. Раніше жінка не цікавилася життям святого. Потім це змінилося. Барбара відчувала, що св. Шарбель запрошує її до ближчих стосунків. «Перед наверненням — це було за рік після смерті Йоана Павла ІІ — мені наснилося, що Святіший Отець витягнув мене з натовпу й поцілував у лоб. Тоді я вважала, що не достойна такого жесту. За роки, коли я вперше поїхала в Ліван, то зрозуміла, що ми ходимо слідами папи-слов’янина, який був у паломництві в цій країні 1997 року», — пояснює жінка.
Вона зрозуміла, що саме Йоан Павло ІІ привів її до Шарбеля. Коли Барбара була в храмі на адорації, то побачила флаєр із фотографією ліванського монаха разом із номером телефону. Вона зателефонувала — і виявилося, що це туристичне бюро, яке організовує паломництва в Ліван. Однак вона тоді не поїхала. «Це було задорого, й час мене не влаштовував», — пояснила Барбара.
Звільнення від тривоги
Два місяці потому на її електронну пошту прийшло запрошення на паломництво в Ліван. «З’ясувалося, що цього разу виїзд припадав якраз на мою заплановану відпустку», — пояснює Барбара. Але вона боялася, що в неї станеться тривожний напад, їй бракувало надії на одужання. «Я була на багатьох Месах зцілення, брала участь у терапії, але все це не принесло видимих результатів», — додає жінка.
Але все ж таки щось тягнуло її в подорож. Був серпень 2015 р. Кожного 22 дня місяця там відбувалась особлива процесія з пустельні, де жив святий монах, до його гробу в монастирі в Анная. В автобусі Барбара зрозуміла, що не взяла пакет із ліками. «Я зупинила автобус і попросила повернутись до готелю. Забігши в кімнату, я почула в серці голос: “Вони тобі не потрібні”», — розповідає жінка.
Барбара вирішила довіритися. Весь день не вживала ліки. Молилася і просила Бога, щоб Він її зцілив. «Коли я стала навколішки біля гробу св. Шарбеля, то відчула, що починається напад тривоги. Я посунулася на землю і впала в паніку. У мене не було з собою ліків. Однак, сильний напад замість того, щоб вибухнути, як завжди, просто минув. Я знову почула в серці той голос: “Ти здорова”», — згадує Барбара.
Нове життя
Жінка обіцяла св. Шарбелю, що повернеться в Ліван, щоб подякувати за отриману благодать. Тривога більше не з’являлася. З медичного погляду, хвороба зникла. Барбара каже, що завдячує святому монахові не лише зціленням. Рік потому в Лівані вона захворіла на гострий цистит. Знеболювальні не допомагали. Її ліванська приятелька Рита порадила, щоб Барбара змішала землю з могили Шарбеля з водою Бекаа Кафри — гроту, де тече чудодійне джерело. Після того, як вона помолилася і випила приготовану суміш, недуга повністю відступила.
Жінка вирішила звільнитися з роботи — та вже не приносила їй задоволення. Але в неї не було жодних планів на подальше життя. Вона почала працювати християнським коучем. Барбара каже, що це Бог, використовуючи її вміння та освіту, придумав їй нову професію.
Барбара створила свою фірму. «Якби не зцілення, я б не наважилася звільнитися з роботи», — наголосила вона. На сесії коучингу до неї приходять люди, які шукають роботу, хочуть розпізнати свої таланти, професійні компетенції та навички. «Під час сесії я віддаю керівництво Святому Духові, стараюся бути інструментом у руках Бога», — каже жінка.
Барбара Карська провадить апостольство св. Шарбеля; вона створила в соцмережах профіль «Чуда св. Шарбеля з Лівану»; організовує паломництва в Ліван, де була свідком багатьох благодатей і чудес. «Завдяки тому, що Бог мене врятував, я можу допомагати іншим. Я відчуваю, що оточена опікою св. Шарбеля і за його заступництвом отримала нове життя», — каже Барбара.
Переклад CREDO за: Анна Ґембальська-Берекець, Niedziela
фінансово.
Щиро дякуємо!
