Фальшиві звинувачення священиків у сексуальних злочинах завдають шкоди «на все життя» не лише несправедливо звинуваченим священикам, а й реальним жертвам насильства, які починають сумніватися, чи їхнім свідченням узагалі повірять.
Це визнали на сторінках «Chicago Tribune» від 2 квітня 2023 р., зокрема, архієпископ цього міста кардинал Блейз Купіч, соціологи з Американського католицького університету у Вашингтоні, голова Чиказької організації потерпілих від духовенства та представник юридичної фірми «Burke, Warren, MacKay & Seritella», яка спеціалізується на таких позовах.
Довга, на сім сторінок, стаття була написана у зв’язку з кількома останніми судовими засіданнями, що завершилися виправданням священиків. Зокрема — відомого в Чикаго, а тепер і в усіх США, настоятеля місцевої парафії св. Сабіни та громадського діяча о. Майкла Пфлеґера.
У жовтні 2022 року двоє братів із Техасу звинуватили його в сексуальних домаганнях у 1970‑х роках. Про цей випадок тоді майже щодня інформували американські ЗМІ. Водночас суд визнав, що ці звинувачення «не мають під собою жодних підстав, причому до такої міри, що важко навіть щось підозрювати у цій справі».
Газета цитувала розлогу заяву кардинала Купіча, який вирішив знову призначити о. Пфлеґера настоятелем парафії. В листі до парафіян він визнав, що проблема розбещення неповнолітніх священиками та іншими священнослужителями є, але додав: «Усі наші священики добре знають, що ми ставимо на перше місце (зараз) благополуччя жертв, щоб вони знали, що Церква поставиться до цього серйозно. (…) Водночас ми створили систему захисту й допомоги потенційним постраждалим та їхнім сім’ям у формі Центру захисту дітей та молоді».
Іншим несправедливо підозрюваним, а потім виправданим священнослужителем є нинішній генеральний вікарій Чиказької архідієцезії єпископ Роберт Кейсі. Він описав свій досвід так:
«У листопаді 2008 року дієцезіальний вікарій і Державний відділ у справах дітей та молоді повідомили, що мене звинувачують у педофілії, і тому я, у зв’язку з цим, маю негайно покинути будинок священника. Мені довелося це зробити, і я мешкав чотири тижні у сестри, поки мою справу розслідували. Потім я отримав повідомлення від прокурора, що звинувачення проти мене безпідставні; в результаті паралельного канонічного процесу мене виправдали і я зміг повернутися в парафію. Але повернення до священницького служіння було важким. Тоді й починаються проблеми, тому що біля мого імені завжди стоїть “зірочка”».
Проблемою несправедливо звинувачених священнослужителів зайнявся також Американський католицький університет. За даними на жовтень 2022 року, 82% священників «беруть до уваги можливість бути несправедливо звинуваченими в різних сексуальних злочинах». З анкети, надісланої до 10 тис. священників, випливає: 3,5 тис. із них визнали, що проблема педофілії в Церкві викликала «падіння довіри» у стосунках між духовенством і мирянами. «У результаті багато священиків бояться ситуації, коли хтось “заради грошей” може без особливих докорів сумління звинуватити їх, що згодом зіпсує їхню репутацію на все життя», — зазначають дослідники.
Чиказький часопис нагадав, що одним із творців першої церковної Комісії з розслідування педофільських злочинів, створеної 1991 року, був кардинал Жозеф Бернардин (1928-1996). За іронією долі, 1993 року такий собі Стівен Кук звинуватив його самого в домаганнях у 1970‑х роках, коли він був підлітком. Однак у березні 1994 року він відкликав свої звинувачення і справу визнали безпідставною. Але, як зазначила тоді черниця, яку цитує «Chicago Tribune», «якщо священника звинувачують у такому злочині, то потім він ”мічений” на все життя, незалежно від того, був він справді винним чи ні».
Справою несправедливих звинувачень у домаганнях також зайнялася фірма «Burke, Warren, MacKay & Seritella». Її речник сказав: «Ми маємо справу з повторюваними випадками (патернами). Оскільки Церква (зараз) докладає зусиль, щоб “зайнятися проблемою” та відповісти на всі такі позови, дехто намагається збагатитися на неправдивих звинуваченнях».
Попри те, що звинувачення в педофілії виникають постійно, варто підкреслити, що кілька років тому різні християнські Церкви у США вжили рішучих заходів для протидії цьому явищу. Протягом близько семи років Католицька Церква реалізує щонайменше три програми, спрямовані на боротьбу з педофілією.
Наприклад, у Японії таку процедуру мав пройти польський священник-домініканець, який служив там і співпрацював з американським капеланом на військовій базі США в Токіо. Як і всі священнослужителі та цивільні, що там працюють, він мав щодва роки проходити чергове онлайн-навчання за програмою «Virtus» під назвою «Захист Божих дітей». Лише після того, як курія польової архідієцезії видала йому свідоцтво про закінчення цього курсу, він зміг розпочати працю на військовій базі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
