Наскільки важливо для священників уникати гріха скандалу — чи то через гріховні дії, чи то через лицемірство або поширення лжевчення?
Святий Альфонс Ліґуорі не згладжує гострих кутів, попереджаючи священників про цю серйозну небезпеку як для їхнього власного спасіння, так і для інших.
Його вчення актуальне і для нашого часу. Незважаючи на добрий приклад більшості священників, деякі духовні особи потрапляють у заголовки новин через свою скандальну поведінку, пов’язану з сексуальними зловживаннями, єретичним вченням чи фінансовими махінаціями.
Наслідки таких дій великі, пише святий Альфонс. Якщо у світському суспільстві гріх скандалу є таким огидним, зазначає він, «наскільки ж більшим є його зло у священникові, якого Бог поставив на землі, щоб рятувати душі і вести їх на небо!»
Священник, каже він, покликаний бути сіллю землі і світлом світу — сіллю, яка запобігає гниттю, і світлом, яке показує блиск його святості, і таким чином просвітлює інших, щоб вони наслідували його чесноти.
«Але якщо це світло перетвориться на темряву, що станеться зі світом? Чи не буде він зруйнований?» — запитує святий Альфонс, цитуючи Григорія Великого.
Так само, як батько може спонукати свою дитину до гріха, будучи поганим прикладом для наслідування, так і священник «грішить подвійно, коли подає поганий приклад мирянам», зазначає він.
Священники є головою, від якої чеснота тече до членів, тобто до мирян. Але якщо голова хвора, то, як пише пророк Ісая, «від підошви на нозі до тім’я нема в ньому [тілі] здорового місця: рани, синці, свіжі виразки, не вичищені, не перев’язані й не зм’якшені олією» (Іс 1, 6).
«Негідний священник є причиною загибелі своїх духовних чад, — пише святий Альфонс. — Через недбальство священників виникли єресі, через гріхи священників свята Божа Церква була вкрита ганьбою і втоптана в порох».
«О! Яке велике покарання, що загрожує скандальному священику! — вигукує він. — Якщо на кожного мирянина, що чинить скандал, очікує відплата — “Горе тій людині, через яку спокуси приходять!” (Мт 18, 7) — наскільки ж страшнішим буде бич, що впаде на скандального священника, якого вибрав Бог з-поміж усіх для свого служіння! Його поганий приклад викрадає в Ісуса Христа душі, відкуплені Його кров’ю».
Святий Альфонс згадує слова Господа до святої Бригіди: «На них впаде більше прокляття, бо своєю поведінкою вони проклинають не тільки себе, але й інших». Він також цитує святого Йоана Золотоустого: «Якщо грішать священники, то весь народ вводиться у гріх. Отже, кожен повинен звітувати за власні гріхи, але священники також відповідають за гріхи інших».
«Священникові доручено піклуватися про обробку Господнього виноградника; але Господь виганяє з виноградника негідного священника і ставить на його місце тих, які принесуть добрий плід, — каже святий Альфонс. — Він приведе тих лихих людей до лихого кінця, а свій виноградник віддасть іншим виноградарям, які свого часу дадуть Йому плід».
Далі святий Альфонс каже, що у Судний день Господь зустріне негідних священників як ведмедиця, у якої вкрали або вбили дитинчат.
На завершення засновник редемптористів закликає священників також уникати дій, які хоч і є законними, але можуть скандалізувати інших, — наприклад, «вираження певних світських максим». До них, за його словами, належать такі твердження, як «ми повинні насолоджуватися теперішнім життям», «щаслива людина — заможна людина» і «Бог сповнений милосердя і шкодує навіть грішників, які продовжують перебувати у гріху».
«Який скандал — хвалити людей за гріховну поведінку!, — каже він. — Як писав святий Йоан Золотоустий, хвалити тих, хто чинить зло, це все одно, що самим чинити зло».
«Той, хто досі мав нещастя скандалізувати інших або бути причиною скандалу, зобов’язаний під страхом смертного гріха виправлятися зовнішнім добрим прикладом», — підсумовує святий Альфонс.
Переклад CREDO за: Едвард Пентін, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
