Це правда, що в ангелів немає голосового апарату, оскільки вони не мають фізичних тіл. Але це не заважає їм спілкуватися з людьми.
Ангели, що служать Богові, здатні набувати людської форми для виконання своїх божественних доручень. Ми бачимо багато прикладів цього у Старому Завіті.
Послання до євреїв навчає, маючи на увазі такі випадки: «Гостинності не забувайте, бо нею деякі, не відаючи, ангелів були вгостили» (Євр 13, 2).
Та ангели справді можуть говорити та співати відповідно до їхньої природи. Святе Письмо неодноразово згадує про ангельські хори навколо Небесного Престолу: «Бачив я Господа на високім і піднесенім престолі; поли його риз наповнювали храм. Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома — літав. І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна Його слави!» (Іс 6, 1-3).
Усі префації нашої літургії посилаються на приклад ангелів, які величають і прославляють Бога. Так, префація Богоявлення прямо поєднує наше поклоніння з поклонінням ангелів: «Нині з ангелами та архангелами і з усім небесним товариством співаємо нескінченний гімн хвали Твоєї».
Вони роблять це по-своєму, ми — по-своєму. Але Божественне об’явлення містить вказівки на те, що на небі ми з ангелами матимемо спільне середовище спілкування.
Переклад CREDO за: Simply Catholic