Голлі Ширер зі штату Юта (США) ухвалила рішення, яке вважає найважчим у своєму житті. Коли їй було 15 років, вона вирішила віддати свою ще не народжену дитину на усиновлення.
На шостому місяці вагітності дівчина почала шукати прийомних батьків для свого малюка. За допомогою агентства з усиновлення вона зв’язалася з Анжелою і Браяном Галлеберґами — подружжям, що роками безуспішно боролося з безпліддям.
Голлі вирішила, що Галлеберґи зможуть дати її дитині те, чого вона не зможе забезпечити. «Він заслуговував на маму з татом, на дім з іграшками на задньому дворі, на собаку, на все те, чого я не могла йому дати», — каже вона.
У листопаді 2001 року дівчина-підліток народила сина Бенджаміна і довірила його подружжю Галлеберґів, які впоралися з викликом і подарували хлопчикові чудове дитинство. Увесь цей час вони знали, що його біологічна мати щиро любить його і віддала сина їм, бо дбала про його благополуччя.
Коли Бенджаміну виповнилося 18 років, він вирішив знайти свою рідну матір. Оскільки це було закрите усиновлення, він знав лише її ім’я. Голлі, зі свого боку, теж намагалася зв’язатися зі своїм сином — і їй пощастило більше, ніж йому.
Жінці вдалося знайти Бенджаміна у соцмережах, де вона стежила за ним протягом кількох років. Зрештою, набравшись хоробрості, вона написала йому у день його 20-річчя. Вона представилася і привітала його з днем народження, побажавши йому добра. Хлопець був надзвичайно схвильований — він захотів зустрітися з рідною матір’ю, щоб подякувати їй за її сміливе рішення. Він розумів, що своєю жертвою вона забезпечила йому чудове і безпечне життя.
І от настав той день, коли Голлі і Бенджамін із його прийомними батьками зустрілися для спільної вечері. Під час розмови з’ясувалося, що хлопець був волонтером у відділенні інтенсивної терапії новонароджених, де Голлі працювала медсестрою!
«Я щодня проходила повз відділення інтенсивної терапії. Ми паркувалися в одному гаражі, ми могли бути на одному поверсі, навіть не підозрюючи, що ми так близько!» — сказала жінка. Вона також розповіла, що протягом років жила за якихось 5 миль (близько 8 км) від свого сина.
Мати і син надзвичайно щасливі, що не полишили пошуків одне одного. Внаслідок цієї щасливої зустрічі Бенджамін зміг познайомитися зі своїми зведеними братами і сестрами.
фінансово.
Щиро дякуємо!
