В інтерв’ю для ватиканських медіа Сергій Чернишук, медичний директор Охмадиту, що в Києві, розповів про виклики, які спричинила повномасштабна війна, про невідкладність психологічної підтримки всіх українських дітей, а особливо тих, що безпосередньо зазнали різного роду насилля.
Він також висловив думку про важливість внеску дипломатії Святого Престолу у повернення додому українських дітей, вивезених до Росії.
Через те, що багато українців — здебільшого жінки та діти — виїхали за кордон, втікаючи від війни, в дитячих лікарнях по всій Україні різко зменшилася кількість пацієнтів. Але ця тенденція не спостерігається в київському Охмадиті — найбільшій дитячій лікарні країни. Про це в інтерв’ю для Vatican News розповів медичний директор цього багатопрофільного діагностично-лікувального закладу Сергій Чернишук. Він підкреслив, що на цей момент їхня лікарня має таку ж кількість пацієнтів, що і до повномасштабного вторгнення. «Можу навіть сказати, що кількість операцій збільшилася приблизно на 40-45%, порівняно з 2021 роком», — додав він.
Перший виклик війни – евакуація пацієнтів
Війна поставила величезні виклики перед медичною системою України. Відповідати на ці виклики медичним закладам допомагає великодушність й самовідданість численних медичних працівників. Однією з найбільших нетипових проблем, з якою стикнулася лікарня Охмадит на початку російської агресії, стала необхідність виписати дуже велику кількість пацієнтів, які не потребували невідкладної допомоги. Сергій Чернишук зазначає, що лише за тиждень вони виписали від 3 до 4 тис. пацієнтів і допомогли їм виїхати з Києва, що тоді був у великій небезпеці. Ще одна проблема полягала в тому, що лікарня мала велику кількість пацієнтів, яких не могли виписати, тому що частина з них перебувала у відділеннях інтенсивної терапії, а інші мали різні онкологічні захворювання. Тому їх довелося переводити в інші клініки: спочатку це була лікарня на заході України, а потім одна з клінік у Європі. Отже, справа евакуації вимагала великої співпраці між Охмадитом, Міністерством охорони здоров’я України, різними добродійними організаціями та лікарнями на заході країни та за кордоном.
В Охмадиті лікували також і дорослих
В лютому-березні 2022 року, коли навколо Києва йшли активні бойові дії, ще одним викликом, за словами медичного керівника Охмадиту, було те, що їм довелося лікувати не тільки дітей, а й дорослих, тому що багато лікарень були зачинені або приймали тільки військових пацієнтів, і отримати якісну медичну допомогу в Києві в цей період було дуже складно.
«Тому ми почали лікувати всіх, включно з дорослими, — каже лікар. — Переважно це були цілі сім’ї, які намагалися втекти з таких населених пунктів, як Буча, Ірпінь, і отримали поранення через російську агресію, російські бомби чи обстріли. Поранені були всі члени сім’ї — батьки, бабусі й дідусі та діти, — й ми, звісно, не хотіли розлучати сім’ї, бо крім фізичних ран, вони мали також і психологічні травми, й було дуже важливо, щоб сім’я трималася разом».
Психологічна підтримка дітей
Сергій Чернишук вказав на важливість психологічної підтримки маленьких пацієнтів у ці важкі часи. Багато з них, за його словами, не тільки отримали поранення, але і втратили батьків чи рідних і бачили на свої очі жахливі речі.
«Деякі з них втратили кінцівки, і це завжди великий психологічний шок для кожного, а тим більше для дитини, що втрачає ногу чи руку; це велике горе. Тому ми, звісно, одночасно надаємо хірургічне лікування та психологічну допомогу», — сказав керівник Охмадиту. Пан Сергій додав також, що Охмадит, разом з українськими та закордонними партнерами, відправляє на кількатижневу психологічну реабілітацію в Австрію, країн Балтії та Італії групи дітей, які зазнали різного роду насилля під час війни.
Діти — майбутнє України
«Діти — це майбутнє будь-якої нації, і для нас дуже важливо рятувати дітей, фізично, морально й рятувати їх для України», — наголосив медичний директор Охмадиту, додаючи, що вони намагаються організовувати такі місця, де діти могли б не тільки лікуватися, але які також спонукатимуть їх залишитися в Україні навіть тепер, коли війна ще триває. «Це дуже важко, — додав він, — бо ми розуміємо, що ця війна не закінчиться завтра, а може не закінчиться і наступного року. Ми усвідомлюємо, якщо ця війна триватиме довго, то з кожним роком зменшуватиметься шанс, що люди, які виїхали з України, повернуться».
Важлива підтримка світу
У цьому контексті, як підкреслив медичний директор Охмадиту, важливо, щоб світ підтримував Україну в цій боротьбі й допомагав створювати умови для того, щоб українці залишалися у своїй країні. Вагомим є внесок як місцевих, так і закордонних неприбуткових організацій, волонтерів та приватних доброчинців.
Охмадит, як підкреслив пан Чернишук, перебуває на державному фінансуванні, і в обставинах, коли в держави є надзвичайно багато витрат, пов’язаних із війною, цей медичний заклад, як і всі інші, особливо, менші лікарні, «потребує підтримки від урядових та неурядових організацій з-за кордону». «Звісно, будь-яка допомога для нас дуже важлива, і ми дуже вдячні всім, хто допомагає нам у ці важкі часи», — сказав він.
Допомога Ватикану в поверненні українських дітей
Авторитет Ватикану та Папи — дуже високий в усьому світі, тому вони справді можуть допомогти повернути в Україну дітей, вивезених насильно в Росію під час повномасштабної війни. Таку думку висловив Сергій Чернишук стосовно місії сприяння мирові в Україні, яку Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, і в рамках якої він на початку червня відвідав Київ, наприкінці того ж місяця — російську столицю, а в липні — Вашингтон. Однією з центральних тем цієї місії є, власне, повернення додому українських дітей.
«Деякі з цих дітей не мають батьків, але вони — не російські діти, вони — українські діти, — наголосив пан Чернишук, — і вони виїхали з України без нашої згоди. Це незаконно. Деякі з них мають батьків, але вони виїхали без батьків, і їх віддали на усиновлення іншим людям в Росії, в той час, як їхні справжні батьки живуть в Україні»
фінансово.
Щиро дякуємо!
