«Співайте голосом, співайте серцем…» — відомі слова св. Августина згадувалися, коли впродовж чотирьох днів я слухала сакральні співи. Така нагода випала під час літургійно-музичних майстеркласів, які вдруге пройшли в польському місті Лідзбарку-Вармінському.
Цікаво, що ідея їх проведення надійшла, так би мовити, знизу — від парафіян Анджея та Ядвіги Панасюків. Цю думку підтримали настоятель парафії святих Петра і Павла о. Роман Худзик та вікарій о. Ґжеґож Анчак. Ведучими майстеркласів були Павло Бембенек (композитор, співак, хормейстер) із Кракова і Леопольд Твардовський (теолог, композитор, гітарист, вокаліст) із Познані. Учасники приїхали з різних міст Польщі і було їх, як і минулого року, понад шістдесят.
…Ведучі змінювали один одного за інструментом. Стриманий, зовнішньо неемоційний Леопольд Твардовський навчання суто музичне доповнював коментарями до текстів пісень, історіями з життя. Динамічний, експресивний Павло Бембенек, теж зі своїми коментарями та історіями… Цікаво було спостерігати, як поступово, завдяки численним повторюванням, народжувалась гармонія багатоголосного співу. Цікаво було дізнаватись, як треба вимовляти звичні звуки в особливих словах, звертаючись до Господа Бога, до Діви Марії. У співі з молитвою звертаючись…
Майстеркласи проходили в атмосфері щирої радості учасників від можливості на декілька днів зануритися в атмосферу творчості та «розкоші спілкування». Недаремно і ведучі, і священники, й самі хористи казали, якими важливими є такі зустрічі у колі однодумців, багато з яких є і давніми друзями. Крім майстеркласів, були адорація, Коронка до Божого Милосердя і, звісно, спів під час Святих Мес. Зазвичай у храмі святих Петра і Павла Меси супроводжує органіст або невеликий ансамбль під акомпанемент гітари, іноді співають і діти.
По закінченні однієї з недільних Мес відбувся заключний виступ учасників майстеркласів. Під керівництвом Павла Бембенека хор співав а капела; Леопольд Твардовський акомпанував на гітарі.
Присутність на цих майстеркласах дозволила мені не тільки зазирнути в «майстерню» сакральних співів. Приємно було дізнатися, що один із ведучих, Павло Бембенек, має міцні творчі та дружні зв’язки з Україною, де він не раз проводив такі заняття. Був у Києві, Кам’янці-Подільському, Житомирі, Красилові, Львові. Чергова поїздка до київських домініканців була запланована на 25 лютого 2022 року…
— Якось я зустрів тут, у Польщі, знайому монахиню; вона приїхала з України на майстеркласи, які ми проводили з Леопольдом Твардовським, — розповів пан Павло. — Сестра була з Кам’янця-Подільського і запросила мене провести майстеркласи там. Це був 2015 рік. І відтоді я кожного року приїздив в Україну, також і на Дієцезіяльні дні молоді, де мав нагоду зустрітися з чудовими юнаками та дівчатами зі всієї країни.
Павло Бембенек почав писати музику, зокрема на вірші священників та черниць, для своїх друзів-домініканців: з нагоди священницьких свячень, складення довічних обітів тощо. І зовсім не збирався займатися поширюванням своїх творів. Але вони такі мелодійні, привабливі, а при тому побожні, — що люди почали ділитися записами з друзями, в інтернеті, і тепер ці пісні відомі в багатьох країнах. До Лідзбарку-Вармінського Павло Бембенек приїздить з особливим задоволенням, бо неподалік — містечко Ґетшвальд, де відбулися знані в Польщі об’явлення Богородиці. «Тому в цих краях завжди перебуваєш з особливими почуттями».
…І так збіглося, що за тиждень після завершення майстеркласів, у неділю 10 вересня постала особлива нагода відвідати Ґетшвальд: 146–та річниця об’явлень Діви Марії — єдиних у Польщі, які Католицька Церква визнала офіційно. Були велелюдна урочиста Меса просто неба, молитви на місці, де з’являлася Марія… Молитви про найважливіше — нашу Перемогу. Мати Божа Гетшвальдська, молись за нас!
…Уже під кінець нашої розмови Павло Бембенек сказав: «Один мій друг, художник Хуберт Кампа, багато допомагає Україні. Подивіться в інтернеті…». Так, Хуберт Кампа, богослов та іконописець із Вроцлава, директор мистецької фундації «In blessed art», допомагає Україні ще з 2014 року. До початку повномасштабної війни возив гуманітарну допомогу на схід України. Зараз виставляє на аукціони свої ікони, написані на дошках від ящиків з–під снарядів, а гроші спрямовує на підтримку ЗСУ та українських дітей. Кілька років тому Хуберт Кампа був нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України».
Для всіх нас важливо знати, що про Україну в її тяжкому стражданні не забувають, а особливо коли сам перебуваєш за кордоном і часто відчуваєш власне безсилля. Ось такі зустрічі допомагають пам’ятати, що крім велетенських масштабних подій, на які ми самі впливу не маємо, є багато конкретних людей, які продовжують допомагати українцям. Віримо, що ця конкретна любов переможе безтілесні сили тьми!
Фото: автора; Parafia św. Piotra i Pawła w Lidzbarku Warmińskim, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
