Тяжкою працею він здобув акторську освіту, славу й визнання. Пізніше в його житті з’явилися наркотики, алкоголь, скандали, агресія щодо інших… Коли стали напосідати думки про самогубство, Мікі Рурк подався до Лурда.
У своїх інтерв’ю він підкреслює: «Бог дав мені другий шанс». Сьогодні Мікі Рурк визнає, що молиться на вервиці тричі на день. «Може, саме завдяки цьому я ще тут».
Філіп Андре Рурк-молодший не мав легкого дитинства. Коли йому було 6 років, батько покинув сім’ю. Коли йому було 7, мати з ним і двома іншими дітьми виїхала до Ліберті-Сіті — дільниці у північно-західному Маямі у Флориді. 1963 року вона вийшла заміж за Джина Еддіса, поліціянта, батька п’ятьох синів від попереднього подружжя (з яким пізніше теж розлучилася).
Перш ніж піти акторською стежкою, юнак займався боксом. Після перших перемог зазнав також двох контузій і відмовився від подальшої кар’єри на рингу. Першу роль Рурк зіграв у 19 років і одразу ж захопився акторством. Однак професійна акторська кар’єра вимагала великого трубу: щоби вступити до акторської школи і могти її оплатити, Рурк позичив гроші у сестри, перебрався у Грініч Віллідж — нью-йоркську дільницю акторів, і підробляв паркуванням автомобілів та копанням канав. Це також був час, коли Мікі вперше зіткнувся з наркотиками.
Його прийняли до Actors Studio після першого ж прослуховування, яке було визнане «найкращим прослуховуванням за 30 років».
«Я справді спалював мости»
1978 року актор перебрався до Міста Ангелів, і за рік дебютував на великому екрані у воєнній комедії Стівена Спілберга «1941». Потім він грав у телевізійній драмі студії АВС «Місто страху», у вестерні «Брама небесна» 1980 року, в десяткові кіно- і телефільмів.
На жаль, у середині 1990‑х кар’єра Мікі Рурка обвалилася. Він ніяк не міг порозумітися з режисерами, скандалив із колегами по фаху і менеджерами. Він був непередбачуваним: вибухав, перевертав столи, погрожував. Зрештою, перестав отримувати ролі. «Я справді спалював мости. А багато в кого довга пам’ять», — гірко сказав він по роках в інтерв’ю для британської «Daily Mail». У той час він мав величезні проблеми з наркотиками й алкоголем.
Спроба самогубства — і виїзд до Лурда
По роках Рурк визнав: те, що він не провів 30 років за ґратами за свої вибрики з наркотиками, алкоголем і насильством, — справжнє чудо. Коли він опинився на краю відчаю і мав суїцидальні думки — кілька разів побував у Лурді.
Його молитви були вислухані. В промоінтерв’ю фільму «Божа людина» (про Нектарія Егінського, відомого у Греції святого, який жив наприкінці ХІХ — початку ХХ століття) Рурк говорив про віру і чудеса. Говорив він і про те, що саме католицька віра врятувала його від самогубства.
Вже у 2008-2009 роках Мікі Рурк публічно визнавав, що отримав від Бога другий шанс. Він стверджував, що психіатр і священник були його найкращими друзями у найтяжчих моментах. Нарікав на те, що коли людина падає — знайдуться ті, хто її ще й підштовхне замість допомогти. На щастя, йому завжди вдавалося підвестись і розпочати все заново.
«Може, саме тому я ще тут»
Тіло актора нагадує мапу, на якій зазначено деталі його життя: хрести, татуювання, шрами, сліди на обличчі від численних переломів і пластичних операцій…
Колись священник на ім’я Пітер сказав йому, що не можна звертатися до Бога лиш тоді, коли все довкруг валиться. Треба дбати про стосунки з Богом, ще перш ніж припече. Сьогодні Рурк визнає, що тричі на день молиться Розарій. «Може, саме завдяки цьому я ще тут», — підсумовує актор.