В інтерв’ю для книжки «Пастир: виклики, причини та думки про його папство», що побачила світ цього року, Папа Франциск підтвердив неможливість рукоположень жінок у диякони чи у священники сучасної Церкви.
«Питання того, чи були деякі жінки у ранній Церкві “дияконисами” або ж мали інші форми співпраці з єпископами, не актуальні, бо священні сани зарезервовані для чоловіків», сказав Папа, відповідаючи на питання про роль жінок у Церкві, пише CNA.
Папа зазначив, що дияконат «є першим ступенем свячень у Католицькій Церкві, за яким йде пресвітеріат і, нарешті, єпископат».
Він сказав, що у 2016 і 2020 роках створив комісії для подальшого вивчення цього питання — після того, як у 1980-х роках Міжнародна богословська комісія встановила, що роль дияконис у ранній Церкві була порівнювана з функціями абатис.
У відповідь на питання про те, чому він «проти жіночого священства», Франциск сказав авторам книжки, аргентинському журналісту й італійській журналістці, що це «теологічна проблема».
«Я вважаю, що ми підірвали би сутність Церкви, якби розглядали лише сакраментальне служіння, — сказав він, зазначивши, що жінки є дзеркалом нареченої Ісуса — Церкви. — Те, що жінка не має доступу до такого служіння, не обмежує її, бо її місце набагато важливіше. Я думаю, що ми хибимо, коли пояснюємо ці речі у нашій катехезі, і тому зрештою повертаємося до адміністративного критерію, який не працює у довгостроковій перспективі».
«З іншого боку, я хочу дуже чітко сказати щодо харизми жінок: з мого особистого досвіду вони мають чудову церковну інтуїцію», — додав Папа.
Відповідаючи на питання про свячення жінок, які нібито «наближають більше людей до Церкви» та необов’язковий целібат, який допомагає справлятися з браком священників, Папа Франциск сказав, що не поділяє цих поглядів.
«Лютерани висвячують жінок, але мало хто ходить до церкви, — сказав він. — Їхні священники можуть одружуватися, але попри це у них не зростає кількість священнослужителів. Це культурна проблема. Не можна бути наївними і вважати, що програмні зміни принесуть нам рішення».
«Прості церковні реформи не вирішать основних проблем. Нам потрібні радше парадигмальні зміни», — додав він, згадуючи про свій лист 2019 року до німецьких католиків, де, зокрема, писав: ««Щоразу, коли церковна спільнота намагається самостійно вийти зі своїх проблем, покладаючись виключно на власні сили, методи та розум, вона в кінцевому підсумку примножує і плекає зло, яке хотіла подолати».
Книжка, з якої узято цитати, була опублікована у червні іспанською мовою. 24 жовтня цього року вона була випущена також італійською мовою.
Фото: Andrew Medichini, AP
фінансово.
Щиро дякуємо!
