8 фактів про Непорочне Зачаття Пресвятої Діви Марії

8 грудня у Церкві — урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Цей день, у який ми зобов’язані бути на Месі, присвячений важливому аспекту католицького вчення.

Ось вісім фактів, які потрібно знати про це вчення і те, як і чому ми його святкуємо.

1.Про кого це?

Людям часто здається, що це свято стосується зачаття Ісуса Богородицею. 

Це не так. Йдеться про той особливий спосіб, у який була зачата сама Діва Марія. Це зачаття не було цнотливим — у Марії були людські батько і мати. Але це було особливим і унікальним в іншому сенсі…

2.Що таке Непорочне Зачаття?

Катехизм пояснює це так: «Щоб стати Матір’ю Спасителя, Марія “була наділена Богом дарами, гідними такого великого завдання”. Ангел Гавриїл у момент Благовіщення вітає її як “благодатну”. І справді, щоби Марія могла дати добровільну згоду своєї віри на вістку про своє покликання, було необхідно, щоб Вона була ведена Божою благодаттю. Упродовж віків Церква усвідомлювала собі, що Марія, Богом “сповнена благодаттю”, була відкуплена вже від Свого зачаття. Це зміст догми про Непорочне Зачаття Богородиці, проголошеної 1854 року Папою Пієм IX: “Пресвята Діва Марія від першої хвилини свого зачаття благодаттю й особливим привілеєм Всемогутнього Бога, з огляду на заслуги Ісуса Христа, Спасителя роду людського, була збережена непорочною від усякої плями первородного гріха”» (ККЦ, 490-491).

3.Чи це означає, що Марія ніколи не грішила?

Так. Завдяки тому, як відкуплення було застосоване до Марії в момент Її зачаття, Вона була захищена не лише від ураження первородним гріхом, але й від особистого гріха. Катехизм пояснює: «Східні Отці Церкви називають Матір Божу “Пресвятою” (Πανγίαν) і величають Її як “вільну від усякої плями гріха, немов спорудженою Святим Духом і оформленою в нове творіння”. Божою Благодаттю Марія залишилась чистою від усякого особистого гріха впродовж усього свого життя» (ККЦ, 493).

4.Чи означає це, що Марії не було потрібно, щоб Ісус помер за Неї на хресті?

Ні. Як було сказано вище, Марія, Богом “сповнена благодаттю”, була відкуплена вже від свого зачаття «благодаттю й особливим привілеєм Всемогутнього Бога, з огляду на заслуги Ісуса Христа, Спасителя роду людського».

Далі Катехизм говорить: «Ця велична й цілковито унікальна святість, якою Марія була збагачена від першої хвилини Свого зачаття, цілком походить від Христа: Вона відкуплена надзвичайним способом, з огляду на заслуги її Сина. Більше, ніж будь-яку іншу створену істоту, Отець благословив Її з неба всяким духовним благословенням у Христі. Він вибрав Її ще перед заснуванням світу, щоб Вона була свята й непорочна перед Ним у любові» (ККЦ, 492).

«З-поміж нащадків Єви Бог вибрав Діву Марію, щоб Вона стала Матір’ю Його Сина. Благодатна, Вона є найдосконалішим плодом Відкуплення: від першої миті свого зачаття Вона цілковито була збережена від плями первородного гріха і впродовж усього життя залишилася чистою від усякого особистого гріха» (ККЦ, 508).

5.Яким чином це проводить паралель між Марією і Євою?

Адам і Єва були сотворені непорочними, без первородного гріха чи його плями. Та вони відпали від благодаті, і через них людство було прикуте до гріха.

Христос і Марія також були непорочно зачаті. Та вони зберегли свою вірність, і через них людство було відкуплене від гріха.

Отже, Христос — це новий Адам, а Марія — нова Єва.

Катехизм зазначає: «Як говорить святий Іриней, своїм послухом Вона стала для себе самої і для всього роду людського причиною спасіння. Також чимало давніх Отців услід за ним навчають: “Вузол, зав’язаний непослухом Єви, був розв’язаний послухом Марії; що зв’язала діва Єва своєю невірою, те діва Марія розв’язала Своєю вірою”; порівнюючи Марію з Євою, вони називають Марію “Матір’ю живих” і часто заявляють: “Через Єву — смерть, через Марію — життя”» (ККЦ, 494).

6.Як це робить Марію іконою нашої власної долі?

Ті, хто помруть у дружбі з Богом і підуть на небо, будуть звільнені від усіх гріхів і плям гріха. Таким чином всі ми станемо «непорочними» (лат. immaculatus, «чистий»), якщо збережемо вірність Богові.

Навіть у цьому житті Бог очищує нас і навчає нас святості, і якщо ми помремо у єдності з Ним, але недосконало очищеними, Він довершить це у чистилищі і зробить нас непорочними.

Даруючи Марії цю благодать від першої хвилини Її зачаття, Бог показав нам образ нашої власної долі. Так він демонструє, що, завдяки Його благодаті, це можливо для всіх людей.

Йоан Павло ІІ зазначав: «Споглядаючи цю таємницю у марійній перспективі, ми можемо сказати, що Марія, поруч з Її Сином, є найдосконалішим образом свободи та звільнення людства і всесвіту. Саме на неї, як на Матір і взірець, має дивитися Церква, щоб у повноті зрозуміти значення своєї місії.

Тож звернімо свій погляд на Марію, ікону паломницької Церкви у пустині історії, але на шляху до славетного пункту призначення — Небесного Єрусалима, де Вона [Церква] сяятиме як Наречена Агнця, Христа Господа». 

7.Чи Непорочне Зачаття Марії було необхідне для того, щоб Вона могла стати матір’ю Ісуса?

Ні. Церква говорить про Непорочне Зачаття лише як про те, що було доречним; те, що зробило Марію гідною стати обителлю Сина Божого, а не як про щось необхідне. Готуючись до проголошення догмату про Непорочне Зачаття, Папа Пій IX заявив:

«І тому вони [Отці Церкви] стверджували, що Пресвята Діва, завдяки благодаті, була цілковито вільною від усякої плями гріха та від усякого зіпсуття тіла, душі та розуму; що Вона була завжди була з’єднана з Богом і поєднана з Ним вічним завітом; що Вона ніколи не перебувала у темряві, але лише у світлі; і що, отже, Вона була цілком придатною обителлю для Христа, не через стан Її тіла, а через Її початкову благодать.

Бо, безсумнівно, було би недоречно, щоб ця обрана обитель була зранена загальними ранами, оскільки Вона, настільки відрізняючись від інших, мала з ними спільну природу, а не гріх. Насправді було цілком доречно, що, як Єдинородний має на небі Отця, якого серафими звеличують як тричі святого, так і на землі він повинен мати Матір, яка ніколи не буде позбавлена блиску святості».

8.Як ми сьогодні святкуємо Непорочне Зачаття?

У латинському обряді Католицької Церкви 8 грудня — це урочистість Непорочного Зачаття. Це свято, що припадає на період Адвенту, зобов’язує нас до відвідування цього дня Святої Меси.

Переклад CREDO за: National Catholic Register