Багатьох святих виховували благочестиві батьки, які робили все можливе для того, щоб змалку прищепити їм віру.
Так було і зі святим Алойзієм Гонзагою, що з народження успадкував віру від своєї матері.
Згідно з життєписом святого, коли він народився, не було певності, що він виживе, і його мати захотіла негайно охрестити сина. Вона також уділила йому своє материнське благословення:
«9 березня 1568 року народився наш святий. Перше, що він отримав після хрещення, — це благословення матері, яка осінила його знаком хреста».
Його мати не гаяла часу, намагаючись укоренити віру у серці своєї дитини, роблячи все від неї залежне, щоби навчити малюка молитися і хреститися:
«Його мати щодня творила його ручкою хресне знамення і постійно з ніжною інтонацією повторювала йому імена Ісуса і Марії. Вона отримала щедру відплату, коли почула, як він шепеляво повторює їх як свої перші дитячі слова».
Коли святий Алойзій ріс, він намагався повторювати слова, яких навчила його мати, коли він був ще зовсім малий:
«Часто можна було почути, як він бубонить [молитви] про себе, а коли він почав ходити і бігати, то почав часто десь зникати. Після старанних пошуків його знаходили за якимось предметом меблів чи гобеленом — він стояв навколішках, молитовно склавши руки і опустивши очі, молячись, як маленький серафим».
Слід зазначити, що ця та інші агіографії висвітлюють його надзвичайне дитинство, обходячи увагою всі звичайні види діяльності дитини його віку.
Можливо, святий Алойзій справді мав унікальне раннє дитинство, але він, безумовно, так само плакав й інколи не слухався батьків, як і всі інші діти.
Найголовніше, що святий Алойзій з раннього віку мав сильну віру — і це щастя, оскільки він помер, коли йому було лише 23 роки.