14 січня Емануелі Орланді — якщо вона якимось чином ще жива — виповнилося 56 років. Однак у громадській свідомості, зокрема в Італії, вона навіки залишилася 15-річною — у цьому віці вона зникла безвісти у червні 1983 року, ставши найвідомішою нерозгаданою таємницею сучасного Ватикану.
Орланді, яку стали називати «дівчинкою з Ватикану» завдяки однойменному серіалу від «Netflix» у 2022 році, була донькою працівника префектури Папського дому, а її сім’я жила у квартирі в місті-державі Ватикан. За сорок років її справа стала ватиканським еквівалентом «вбивства Кеннеді» — тобто, основою для нескінченних поворотів сюжету, гаданих відкриттів і теорій змови.
У листопаді минулого року Сенат Італії приєднався до нижньої палати країни, Палати депутатів, затвердивши комісію для розслідування справи Орланді, а також зникнення ще однієї 15-річної дівчини, Мірелли Ґреґорі, яке теж сталося у 1983 році. Ці два випадки часто пов’язують, зокрема тому, що мати Ґреґорі одного разу впізнала у ватиканському жандармі молодого чоловіка, який проводив час з її донькою в сусідньому барі незадовго до її зникнення.
У січні лідери обох палат парламенту надіслали своїм членам листи з проханням подати пропозиції щодо складу комісії. Очікується, що вона розпочне роботу в лютому. Річний бюджет діяльності комісії становитиме 50 000 доларів США, а його повноваження будуть пов’язані з повноваженнями поточного законодавчого органу — тобто, комісія матиме час до грудня 2027 року, якщо, звісно, уряд не піде у відставку, а парламент не розпуститься раніше, чого не можна гарантувати в політичних реаліях Італії.
Це свідчить про те, що таємниця Орланді знову буде у заголовках газет протягом 2024 року, оскільки парламентський орган видаватиме повістки до суду, проводитиме слухання та збиратиме докази, не кажучи вже про гру на публіку, характерну для таких відомих політично забарвлених розслідувань.
Одним із ключових гравців, ймовірно, буде лівоцентристський італійський політик Карло Календа, очільник партії «Дія», який уже оголосив про свій намір працювати у комісії. Як видно з серії його інтерв’ю, справа Орланді — це його персональний «хрестовий похід», лакмусовий папірець готовності світської Італії відмовитися від «підпорядкування» Ватикану.
Тим часом Промотор правосуддя Ватикану Алессандро Дідді за підтримки Папи Франциска проводить власне розслідування, як і головний прокурор Рима Франческо Ло Вой. У нещодавньому інтерв’ю Дідді зазначив, що його робота триває і, на відміну від парламентського розслідування, вона не має часових обмежень — справа триватиме до її офіційного закриття.
14 січня, як і щороку в її день народження, П’єтро Орланді, старший брат Емануели, влаштував сидячу демонстрацію на площі Кавур у Римі, щоб закликати громадськість до більшого тиску у справі пошуку правди і відновлення справедливості щодо долі його сестри. Це місце має символічне значення, оскільки площа розташована між Ватиканом та Міністерством юстиції Італії, що свідчить про необхідність участі у розслідуванні як Церкви, так і держави.
Як це часто буває, під час сидячої демонстрації Орланді сказав кілька провокаційних речей, зокрема висунув нову гіпотезу про місце останнього спочинку його сестри.
Довгий час Орланді вважав, що Ватикан знає, що трапилося з його сестрою, але відмовляється нести відповідальність. Це переконання частково ґрунтується на тому, що Папа Франциск нібито одного разу сказав йому, що Емануела «на небесах» — на думку Орланді, це означає, що понтифік точно знає, що вона мертва.
У суботу Орланді приніс із собою записи, які підготував для Дідді разом із адвокатом сім’ї. Ці записи містять зібрану ними інформацію про можливу роль Ватикану у зникненні Емануели Орланді — з-поміж іншого, ймовірний обмін повідомленнями у WhatsApp між високопоставленими посадовцями Ватикану у 2014 році, де є натяки на те, що останки Емануели могли бути перевезені до базиліки Санта-Марія-Маджоре під керівництвом іспанського кардинала Сантоса Абріла-і-Кастелло, який був архієреєм базиліки у 2011-2016 роках.
Це, ймовірно, може призвести до тиску, наслідком якого стане відкриття склепів у базиліці — подібно до перевірки поховань на ватиканському кладовищі Кампо Тевтоніко в 2019 році після вказівок певного анонімного джерела. Жодних слідів дівчини тоді не було виявлено.
У 2012 році П’єтро Орланді у співавторстві з італійським журналістом Фабріціо Пероначі опублікував книгу, стверджуючи, з-поміж іншого, що Ватикан повинен розповісти правду. У відповідь на це отець-єзуїт Федеріко Ломбарді, тодішній директор пресслужби Ватикану, підготував резюме того, що зробив Ватикан у цій справі.
Ломбарді нагадав, що зникнення Орланді, на жаль, було не поодиноким випадком. Насправді для Італії вже давно актуальне тривожне явище незрозумілих зникнень — аж до того, що у країні є відповідна урядова комісія та національний день інформування про цю проблему (12 грудня).
Згідно з останніми даними уряду, близько 88 390 людей у країні вважаються зниклими безвісти з 1974 року, коли вперше почали збирати статистичні дані. Майже три чверті від загальної кількості — це неповнолітні, віком переважно 14-17 років. Хоча велика частка цих зникнень стосується мігрантів, серед зниклих є тисячі корінних італійців. Лише у регіоні Лаціо, до якого входить і Рим, зникло безвісти понад 8000 людей.
«Хоча кількість людей, які щороку зникають в Італії, і про яких більше нічого не відомо, незважаючи на обшуки та розслідування, дуже велика, справа цієї юної та невинної громадянки Ватикану досі перебуває в центрі уваги, — сказав тоді Ломбарді. — Та це не привід покладати на Ватикан провину, на яку він не заслуговує, а радше привід підбити підсумки жахливої і часто забутої реальності таких зникнень, особливо молоді, і з усіх сил протистояти будь-якій злочинній діяльності, яка може бути причиною».
Якщо нова парламентська комісія ухвалить цю пропозицію, помістивши справи Орланді та Ґреґорі у ширший контекст зникнень у країні і страждань сімей зниклих людей, тоді це насправді зможе дати більше світла, ніж жару.
Чи станеться це насправді, залежить від розвитку драми у 2024 році, хоча ми можемо ніколи не побачити цю конкретну частину історії на «Netflix».
фінансово.
Щиро дякуємо!
