5 головних видів совісті

У католицькому моральному вченні розрізняють кілька видів совісті. Правильна совість — фундамент нашої поведінки.

Про те, які бувають типи совісті і як вони впливають на нашу поведінку, розповідає ректор Вищої духовної семінарії Святого Духа о. д‑р Віктор Білоус

1.Правильна совість

Правильна совість — основа нашої поведінки. Вона характеризується чуйністю, спокоєм, упевненістю, чутливістю щодо добра і зла, вразливістю. Така совість чудово розрізняє, що є добрим, а що — поганим, і наказує: роби це (конкретне добро), а уникай зла. Саме така правильна, впевнена, надійна совість морально нас зобов’язує. Якщо людина у своїй совісті чує Божий голос: «Це треба робити» — то мусить її слухатися. Правильна совість — це Божий голос, це світло для нас, яке надає нашому життю зміст. Тоді наша моральна поведінка стає якісною.

Є дуже цікавий віршований переклад Псалма 1 Ліни Костенко, де вона говорить про праведну людину, яка не продала свою совість за харчі. Якщо людина переконана, що щось є добрим і вона має це робити, але з огляду на якісь корисливі мотиви не робить, то це велике зло для людини. А людину, яка має правильну совість і слухає її, можна назвати моральною.

2.Сумнівна совість

Про сумнівну совість можемо говорити, коли людина не впевнена, коли є якась моральна дилема, сумнів. Часто в житті трапляються такі моменти, коли цінності входять у конфлікт, і ми не знаємо, що вибрати. Наприклад, серед сучасних викликів — це використання штучного запліднення. Як людині з цим бути? Коли є щось нове і людина сумнівається, то їй необхідно дослідити цю тему. У сумніві не можна приймати рішення: зроблю, що схочу. Потрібно сумнів усунути. Це означає, що треба почати шукати, молитися до Бога про світло, про розпізнання, що вибрати, що робити; читати Боже Слово. Можна звернутися до духовних отців, до друзів, знайомих, які у цьому розуміються. Ось є явище: можу я використати цю технологію чи методику — чи не маю права цього робити? Дуже важливо усунути сумнів. Гірко, коли віруючі не хочуть дослідити, пізнати, що є добрим. Вони діють безвідповідально: вийде, як вийде; спробую. Це приносить багато нещастя. Тому, коли ми сумніваємося, то будь-якими способами, які Бог нам дає, треба знайти відповідь на ці сумніви.

3.Помилкова совість

Помилкова совість — це совість, яка помиляється: людина вважає щось об’єктивно добре злим, або навпаки — об’єктивне зло добрим. Католицька мораль каже так: якщо людина не винна у тому, що вона чогось не знає, і вибирає й робить щось недобре, тоді вона не має вини. Але якщо людина могла довідатися і знати, але не захотіла, тоді вона у цьому винна. Наприклад, лікар, який за студентських часів занедбував навчання, платив за екзамени, а тепер ставить неправильні діагнози й не вміє лікувати, — несе моральну відповідальність за свої вчинки. Адже міг вивчити, міг знати, мав таку можливість — але змарнував; тому він уповні відповідальний за своє моральне діяння.

4.Нечутлива совість

Нечутлива, викривлена, широка совість зустрічається дуже часто. Її можна пояснити тим, що людина перебуває у середовищі зла й не бачить його. Наприклад, під час комуністичного режиму, який будувався на брехні, крадіжці. Тоді всі все крали. Крадіжка перетворилася на життєву звичку цілого суспільства. Тому совість у людей була викривлена й нечутлива. Здавалося, що брехня і крадіжка вже навіть не моральне зло, бо всі це роблять. У наш час теж є таке системне зло. Приміром, у нашому суспільстві це корупція. Можна сказати, що всі це роблять. Совість стає нечутливою, і ми вже не відчуваємо у цьому морального зла. Тому нечутлива совість — це великий виклик для нас, для людей, для християнства.

5.Скрупульозна совість

Скрупульозна совість, на відміну від надто широкої, бачить зло в усьому, навіть там, де його немає, чіпляється до дріб’язків.

Повністю відеоетер з о. Віктором Білоусом дивіться тут.

Читайте також:
Що Біблія говорить про совість?