Як сповідатися з гріха жадібності?

Жадібність — поняття широке. З морального погляду, жадібність говорить про те, що відбувається з серцем людини у матеріальній сфері.

Про те, як сповідатися з гріха жадібності, розповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.

Поняття жадібності містить у собі безвідповідальність, марнування тощо. Але сповідь — це не лише про гріхи; це про відкрите серце. Якщо говорити про жадібність у моральному контексті, то йдеться про те, що відбувається з моїм серцем у матеріальній сфері: я вільний чи ні. Це розуміння наступних моїх кроків і вчинків. Із цим пов’язані певні травми — бо гріх завжди ранить. Завжди є наслідки. Навіть найменший гріх завдає хоч і маленької, але рани. А значить — ослаблює людину.

Важливо говорити на сповіді про свої гріхи, щоб допустити Святого Духа у конкретну, хвору сферу. Бо гріх — це хвороба. А назва того чи іншого гріха говорить, на яку хворобу нездужає людина.

Чи потрібно сповідатися з емоційної незрілості, яка призвела до жадібності? Емоційна незрілість проявляється в конкретних вчинках. Наприклад, замість того, щоб купити потрібні ліки, людина купує черговий елемент гардеробу, який їй зараз не потрібен. Це шкодить її здоров’ю. Тобто сповідатися потрібно з наслідків емоційної незрілості. Поняття гріха без вчинків не є гріхом; це слабкість. Ця слабкість — зокрема, жадібність — ніби дрімає. Поки вона не активізувалася, поки не проявляється в конкретних учинках, то не йдеться про гріх. Так само ми не сповідаємося з емоцій, бо вони морально нейтральні й не підлягають моральній оцінці. Але емоції спонукають до вчинків. Тоді на сповіді кажемо: внаслідок емоцій я зробив те й те.

Повністю запис розмови з братом Олександром Могильним OFM Cap дивіться тут.

Читайте також:

У чому полягає гріх жадібності?
Чи гріх не давати в борг?
Чи завжди потрібно давати милостиню?