У Дрогобичі на Львівщині за ініціативи місцевого «Карітасу» УГКЦ відкрито шпиталь імені св. Йоана Павла ІІ для тимчасово переміщених осіб. Він діятиме на території Загальноцерковного реабілітаційного центру «Назарет».
Шпиталь Йоана Павла ІІ постав завдяки міжнародній підтримці. Особливу роль тут відіграв Архідієцезіяльний центр волонтаріату з Любліна, повідомляє Vatican News.
До початку повномасштабного російського вторгнення у ЗРЦ «Назарет» надавали допомогу насамперед узалежненим. Але коли два роки тому на Заході України з’явилися тисячі біженців, «Назарет» став для них місцем сховку та лікування.
Ось як коментує ці події о. Мечислав Пузевич, делегат Люблінського митрополита з питань маргіналізованих осіб:
— У момент, коли вибухнула війна, а тут було вирішено будувати реабілітаційний шпиталь, ми визнали, що таку справу обов’язково потрібно підтримати. Ця допомога мала різні виміри: від суто матеріального й до підтримки медичними кадрами. То були нові й нові вишколі, які ці медичні кадри проходили в Любліні. Але це ще не кінець нашої співпраці. На цей момент ми багато інвестуємо в молодь. Тут, при Карітасі, є чимала група молоді.
Для присутнього на урочистості освячення й відкриття шпиталю в Дрогобичі єпископа-помічника Люблінського Адама Баба гідним підкреслення фактом є надія, яку видно в людях України:
— Тут я бачу також те, як люди живлять у собі надії. Це сповнює мене оптимізмом. Людина може бути зосереджена на власних викликах чи особистих труднощах. Однак коли зустрічаєшся з тими, хто перебуває у насправді набагато серйозніших клопотах і труднощах, і не втрачає надії, — це зміцнює всіх.
Шпиталь постав завдяки підтримці численних добродіїв із Польщі, про що пам’ятає директор дрогобицького «Карітасу» о. Ігор Козанкевич:
— Я дуже дякую цілому польському народові та Церкві в Польщі. Я їздив парафіями, проголошував проповіді і збирав пожертви. Благодійні організації, Допомога Церкві на Сході, приватні фірми та організації… Пам’ятаю, у Вадовіцах до мене підійшла жінка. Даю пожертву, — каже. Я вдома, у мене четверо дітей. Хочу дати 20 злотих. Я пам’ятаю цю жінку. Подумав: ось, вона вдова, виховує четверо дітей, і вона з нами ділиться!
Освятив місце тимчасового перебування для внутрішніх переселенців (шпиталь Йоана Павла ІІ), постраждалих від російського терору, владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Ця важлива подія зібрала директорів локальних Карітасів, представників місцевої, районної та обласної рад.
«Слід зазначити, що переселенці, які знайшли тут притулок, — це переважно люди похилого віку, жінки й діти. Кожен із них потребує волонтерської підтримки та душевної теплоти. Можна взяти участь у роботі з обслуговування їдальні, де вони харчуються, або допомогти в доставці їжі до палати, де розташовані люди з інвалідністю, що не можуть відвідувати їдальню.
Запрошуємо реалізувати свої навички. Наприклад, ви можете зайнятися дозвіллям дітей переселенців. Діти так само переживають страх і стрес, і ваша участь може покращити їхній стан, а також дати відпочити їхнім батькам.
Також ви можете просто приїхати до ‘Назарету’ й підтримати людей, постраждалих від війни, емоційно: поспілкуватися, вислухати їх, дізнатися, чого вони потребують, вивести їх на прогулянку або почастувати свіжими фруктами.
Чекаємо на всіх, хто може поділитися своєю добротою з ближнім, хто може допомогти безкорисливою працею на благо потребуючих», — пише сторінка Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії.
Фото: Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії