У Великий Четвер за східною традицією, 2 травня 2024 року, відбудеться неординарна подія: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Вечірні з’єднає новоосвячене миро з віднайденим на Буковині миром 1943 року.
Так благодать Святого Духа, яка кріпила наших предків під час минулої Великої війни, зміцнюватиме нас у протистоянні новітньому фашизму. Про подію повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Віднайдення святого мира часів Другої світової війни
Історію віднайдення мира 1943 року розповідає єпископ-помічник Коломийської єпархії владика Петро Голіней.
1990 року, коли громаді УГКЦ у Чернівцях віддали катедральний храм, там служив отець-мітрат Михаїл Косило.
«У катедральному храмі стояв престіл, мурований із білого кахлю у формі печі. Посередині престолу була можливість запалити вогонь. Це одночасно був престіл і піч, якою обігрівали святилище ще за часів Румунії. Коли наша громада повернулася, люди побачили, що престіл пошкоджений. Пічник розібрав ту частину, що служила як піч. Там знайшов сховок, де зберігалися старі печатки громади з австрійського та румунського періодів, нагрудний срібний хрест священника та миро 1943 року», — каже єпископ Петро.
«Правдоподібно, миро походить зі Станіславова, бо наші священники не хотіли брати його в румунських греко-католицьких єпископів, а просили з Галичини. Однозначно ствердити цього не можу, — зазначає архієрей. — Якщо моє припущення правдиве, то його освячував Григорій Хомишин. Наскільки мені відомо, священники листувалися з ним і завжди брали миро в єпископів із Галичини.
Пляшечка з миром зберігалася в Музеї підпільної духовної семінарії у Дорі. Влітку 2021 року її передано до Чернівців. Цей тайник пережив радянську окупацію. У 1950‑ті роки церква була повністю закрита. У ній розміщувався склад іграшок від магазину. Ніхто про це не здогадувався».
Миро — свідчення постійного буття Церкви зі своїм народом
Під час Постійного Синоду, що тривав 12-15 грудня 2023 року в Чернівцях, владика Йосафат Мощич розповів Блаженнішому про віднайдене у престолі катедри миро.
«Під час Синоду ми говорили про контекст війни, про те, що постійно перебуваємо в часі війни. Це — миро воєнного періоду. Воно свідчить про те, що Церква і під час Другої світової діяла, опікувалася вірними, виконувала свою місію: продовжувала бути разом зі своїм народом», — каже єпарх Чернівецький.
У Катехизмі УГКЦ «Христос — наша Пасха» зазначено, що сам Чин миропомазання звершують відразу після хрещення, бо «де життя, там і дихання». Святий Кирило Єрусалимський писав, що «святе Миро не є звичайним миром після освячення: воно стало даром Христа, і завдяки присутності Святого Духа у ньому є Божа сила».
Миро в Церкві
Миро торкається людини тільки раз у житті. Важливо не плутати миро з єлеєм, яким священник помазує вірних упродовж року на празник чи дванадесяті свята.
Священник, помазуючи миром певні частини тіла новоохрещеної людини для освячення, промовляє: «Печать дару Духа Святого». Це символізує благодать Святого Духа, яка сходить на людину. Також святе миро використовують під час освячення новозбудованого храму: ним помазують престол і чотири сторони самої церкви.
Цьогоріч у Великий Четвер Глава УГКЦ під час Вечірні з Літургією Василія Великого в соборі Христового Воскресіння у Києві злиє мира й освятить їх як символ незламності та стійкості УГКЦ разом з українським народом упродовж різних воєнних лихоліть, що випали на долю України.
фінансово.
Щиро дякуємо!
