Свята Марія Магдалина неодноразово з’являється на сторінках Святого Письма, хоча найпомітніша згадка про неї стосується воскресіння Ісуса в Євангелії від Йоана.
Тома Аквінський розмірковує над цим уривком у своєму коментарі до Євангелія, стверджуючи, що у час цієї зустрічі вона отримала три почесті — або ж «привілеї».
По-перше, вона мала пророчий привілей, бо була гідна бачити ангелів, адже пророк — це посередник між ангелами та людьми.
По-друге, вона мала привілей ангельського сану, оскільки дивилася на Христа, на якого прагнуть дивитися ангели.
По-третє, вона мала апостольський привілей; вона була Апостолом апостолів, оскільки її завданням було звістити учням воскресіння нашого Господа.
Жінка першою проголосила смерть Ісуса; і жінка ж звістила радісну новину про Його воскресіння.
Святий Йоан Павло ІІ також зауважив почесті, які отримала Марія Магдалина. Він розмірковував про них у своєму Апостольському листі «Mulieris Dignitatem»:
«Тому її стали називати “Апостолом апостолів”. Марія Магдалина була першою очевидицею Воскреслого Христа, а тому й першою свідчила про Нього перед апостолами. Ця подія, у певному сенсі, вінчає все сказане раніше про те, що Христос довірив божественні істини як жінкам, так і чоловікам. Можна сказати, що цим сповнилися слова Пророка: “А після цього я виллю мій дух на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись, і ваші юнаки будуть бачити видіння” (Йоіл 3, 1)».
Не дивно, що Церква відзначала спомин Марії Магдалини з великою урочистістю і Церква відновила надану їй честь, звівши 22 липня у ранг свята.