Отець Тімоті Редкліфф ОР, духовний асистент Синоду про синодальність і кардинал-номінант, пов’язав спротив африканських єпископів ЛГБТ з «сильним тиском», якого вони нібито зазнають з боку Москви, мусульман і американських християн-євангеліків.
Таку думку о. Редкліфф висловив у статті, опублікованій в офіційній газеті Ватикану «L’Osservatore Romano». Він також розкритикував заяви кардинала Фрідоліна Амбонго Бесунгу OFMCap, очільника Симпозіуму єпископських конференцій Африки та Мадагаскару, який, зокрема, назвав скандальну декларацію «Fiducia supplicans» проявом культурної колонізації.
Майбутній кардинал Редкліфф пише, що у підсумковому документі асамблеї Синоду 2023 року «здається, відбувся відступ від підготовчого документа [Синоду], де йшлося про відкритість до ЛГБТ. Це слово там навіть не згадується. Багато хто вважав це провалом».
«Синод передбачив це непорозуміння, — зазначає о. Редкліфф. — Коли насіння падає в землю, ззовні мало що відбувається. Воно спокійно проростає до весни».
Говорячи про своє бачення дії Духа на Синоді, о. Редкліфф зазначив, що «Святий Дух запрошує нас, як жителів Заходу, вийти з зони комфорту»:
«Коли у 1989 році впала Берлінська стіна, багато хто казав, що ми вступили в нову еру, еру тріумфу західної ліберальної демократії. Кожній нації судилося “еволюціонувати” до нашого способу життя. Якби деякі країни, особливо південні, не погоджувалися з нами, наприклад, щодо прийняття геїв, рано чи пізно їм довелося б адаптуватися. Та ми помилилися. Ми входимо у багатополярний світ».
Говорячи про декларацію «Fiducia Supplicans», що дозволяє благословляти, зокрема, одностатеві пари, о. Редкліфф зазначив:
«Папа Франциск також просить відкрити Церкву для кожного, ким би він не був. Todos, todos, todos (Усі, всі, усі!): розлучені та повторно одружені, геї, трансґендери.
Та у деяких частинах світу привітність до геїв сприймають як скандал. Багато католицьких єпископів в Африці вважають це спробою нав’язати декадентську західну ідеологію решті світу. Кардинал Фрідолін Амбонго з Кіншаси, голова організації, яка представляє всіх католицьких єпископів Африки, вважає це симптомом декадентської західної культури. Кілька тижнів тому він заявив: “Потроху вони [західники] зникнуть. Побажаємо їм щасливого зникнення”.
Читайте також: Африканські єпископи: раніше Захід посилав нам євангелізаторів, а тепер — місіонерів зла
Як можна примирити два імперативи папства Франциска: бути спрямованими назовні, щоб нести Євангеліє на край землі, до всіх культур, і бути відкритими до всіх людей, незалежно від їх стану та ким би вони не були? Дилема вибухнула на прикладі “Fiducia supplicans”, декларації Дикастерію віровчення, що надає священникам дозвіл, особливо у дуже специфічних ситуаціях, благословляти пари у “неврегульованих” стосунках, включно з одностатевими парами.
Кардинал Амбонго поїхав до Рима, щоб представити рішучу відмову африканських єпископів від цієї пропозиції. Ніколи раніше всі єпископи континенту не відкидали документ Ватикану. Були зроблені всі спроби заспокоїти кризу. Папа схвалив цю декларацію. Кардинал Амбонго підтвердив, що африканська винятковість — це приклад синодальності і зазначив, що єдність не означає одноманітності. Євангеліє інкультурується по-різному у різних частинах світу».
Далі повторюється заява о. Редкліффа, зроблена у травневому зверненні, що Євангеліє кидає виклик Церкві в Африці вітати гомосексуалізм:
«Це правда, що Євангеліє завжди інкультурується у різних культурах, але воно також і кидає виклик кожній культурі. Ісус був євреєм, але Він кинув виклик релігії своїх предків. Чи є відмова благословляти геїв в Африці прикладом інкультурації, а чи відмовою бути нонконформістом? Що для однієї людини інкультурація, для іншої — відмова від нонконформістського Євангелія».
Кардинал-номінант також пов’язав опір африканських єпископів гомосексуалізму з «сильним» зовнішнім тиском:
«Інше занепокоєння, пов’язане з “Fiducia supplicans”, полягає в тому, що, схоже, перед його публікацією не було консультацій — навіть з єпископами чи іншими ватиканськими відомствами; можливо, це не дуже хороший приклад синодальності. Африканські єпископи перебувають під сильним тиском євангеліків з американськими грошима; російських православних з російськими грошима; і мусульман з грошима багатих країн Перської затоки. Тому обговорення з ними мало відбутися до, а не після оприлюднення декларації. Що б ми не думали про неї, та коли ми стикаємося з напруженістю і спротивом, нам усім потрібно думати і взаємодіяти одне з одним на глибокому рівні».
Ватиканська газета «L’Osservatore Romano» розмістила статтю о. Редкліффа без будь-яких пояснень. Стаття з’явилася на десятій сторінці під заголовком «Синод єпископів»; на бічному полі редакція газети дала такий вступ до статті:
«Бути відкритим новим і несподіваним друзям, залишити клерикалізм і власну зону комфорту та відкритися всім культурам в ім’я християнського універсалізму. Це ті способи, якими Святий Дух діє на Синоді, і кожен із них запрошує нас до своєрідної смерті, щоб ми могли жити. Це думки бібліста-домініканця та богослова Тімоті Пітера Джозефа Редкліффа, якого Папа Франциск призначить кардиналом під час наступного консисторію, про трирічний процес Синоду про синодальність, висловлені під час конференції, що відбулася минулої Великої п’ятниці у коледжі Стонігерст, що у Великій Британії…»
Нагадаємо, що напередодні відкриття поточної асамблеї Синоду о. Редкліфф на сторінках того-таки «L’Osservatore Romano» заявив, що він на «синодальному шляху з геями-католиками». Домініканець додав, що одностатеві «бажання», як і всі бажання, «дані Богом» і їх потрібно «виховувати», а не заперечувати, і похвалив «зрілих геїв-католиків» за «віддані стосунки».
Переклад CREDO за: Catholic Culture
фінансово.
Щиро дякуємо!
