Журналіст Анджей Почобут дякує у листах за солідарність із ним і пам’ять про політв’язнів у Білорусі — сказав під час акції солідарності в Білостоку, Польща, віцепрезидент Спілки поляків Білорусі Марек Занєвскі.
Акції солідарності з Почобутом, а також іншими політв’язнями у білоруських тюрмах, відбуваються в Білостоці біля пам’ятника блаженного о.Єжи Попєлушка, де встановлено великі фотографії переслідуваного журналіста. Учасники приносять також фото інших в’язнів білоруського режиму, тримають біло-червоно-білі прапори вільної Білорусі, повідомляє портал Opoka.
Анджей Почобут залишається під вартою з 25 березня 2021 року. 8 лютого 2023 року його засудили до 8 років колонії суворого режиму. Після безуспішного оскарження вироку він перебуває в колонії Новополоцька. Можливістю звільнити Почобута був минулорічний обмін полоненими між росією та Заходом. Однак Польща звільнила Павла Рубцова, він же Пабло Ґонсалес, який працював на ГРУ, але не вимагала звільнення Почобута. Його ситуація залишається «без змін», повідомив Марек Занєвскі; журналіст перебуває «в ізоляції», інколи йому вдається передати на волю листа. Він знає, що в Білостоці відбуваються щомісячні акції за його звільнення, і дякує про пам’ять за нього.
У березні 2025 року буде вже чотири роки, як Анджей Почобут перебуває в ув’язненні в Білорусі. На початку в акціях солідарності йшлося про чіткий жест солідарності й підбадьорення людей у в’язницях Білорусі. Треба голосно говорити про те, що діється в Білорусі, донести через медіа, що там мало що змінюється, — додає співорганізаторка акції Анна Кетлінська.
«На сьогодні нам важливо, щоб ніхто нашу історію не змінював, бо (…) те, що діється навколо нас, в Україні, в різних політичних відносинах показує, що історією можна маніпулювати, її можна подавати по-різному. (…) Те, що ми приходимо сюди з портретами цих людей і про це говоримо, — це наша боротьба за те, щоб історію не подавали інакше, ніж вона є», — наголосила Кетлінська.
Переслідування в Білорусі продовжуються. Зокрема, минулої суботи, 22 лютого, на прикордонному переході Тересполь-Брест був затриманий католицький священник Дмитро Малець, вікарій парафії Воздвиження Святого Хреста в Ліді. Його затримали під час повернення з закордонної поїздки, перевіряючи мобільний телефон священника, в якому знайшли підписку на «екстремістські канали». Працівники білоруських спецслужб піддають такій перевірці громадян, які повертаються в Білорусь з‑за кордону, повідомляє Телеграм-канал «НІ війні!». Саме цим фактом пояснюється, що суд над священником відбувається в Московському суді м.Бреста — саме там розглядають справи, пов’язані з порушенням переходу кордону.
Вікарій з Ліди раніше служив у Новогрудку і став відомий тим, що 2023 року його збиралися призвати на військову службу і вже навіть відбулася його прощальна Свята Меса, — однак після розголосу в медіа призов для о.Дмитра скасували.
Суд відбувся 24 лютого, однак його результати досі не відомі.
25 лютого в Женеві відбулася зустріч представника Лукашенка з архієпископом Ґаллагером. Максим Риженко, який бере участь у 58‑й сесії Ради ООН з прав людини, зустрівся з ватиканським «міністром іноземних справ». Обговорювалися питання порушення прав людини в Білорусі — як, до прикладу, арешт священника за підписку на соцмережі. Архієпископ Пол Річард Ґаллагер добре інформований про стан справ у Білорусі та про кожний випадок затримань і арештів.
Зокрема, 11 років за звинуваченням у «державній зраді отримав 64‑річний настоятель із Воложина о.Генрик Околотович, у жовтні 2024 року був заарештований «за зберігання екстремістських матеріалів» о.Юрій Баравнев із Крулевщини, а в серпні отримав вирок штрафу о.Павло Ярошевич із Пружан. «Екстремістськими» в Білорусі оголошено фактично всі інформаційні ресурси, редакції яких виїхали за кордон через побоювання арештів після того, як у 2020 році відбулися масові протести проти сфальшованих Лукашенком виборів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
